Мет. 21. Дивляться, аж там приковані три зміїхи. Рудч. Ск. II. 72. Тількищо поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. I. Аж гульк! Как вдруг. Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти, сміючись. Шевч. 28. 9) Ан; а между тем. Я думав так, аж воно інакше. 10) Аж-аж-аж! Показывает усиленное действие, желание. Сидів, сидів (голодний вовк), так їсти аж-аж-аж!.. Рудч. Ск. I. 3. «Грійте окропу, — я миться буду!». Мати нагріла такого гарячого, що аж-аж-аж! Грин. I. 43.
Аже́ = Адже. Аже ти не забув, Трохиме… О. 1861. V. Ніс. 66. Ажеж і в тебе, тривай, була мати: не вовчиця тебе на світ породила. К. ЧР. 246.
Аже́нь, сз. = Аж. Вх. Зн. 1.
Аз, а́за́, м. Название буквы а, аз. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. Закр. I. 122. А́зи́. Буквы. Як напише, моя мати, великії ази, аж поки я розібрала, — лягала три рази. Чуб. V. 1188. А́зи́ писа́ти. Учиться писать азбуку по прописи. Ум. А́зик. А́зика узя́ти. Получить отметку об отсутствии в классе. Шейк.
А́збу́ка, ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Шевч. 328. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки. Фр. Пр. 3.
Азбуко́вий, а, е. Азбучный. Шейк.
А́зик, ка, м. Ум. от аз.
Азіа́т, та, м. 1) Азиат. 2) Варвар, жестокий человек. Харьк. г.
Азіа́тка, ки, ж. 1) Азиатка. 2) Варварка, жестокая женщина. Харьк. г.
Азіа́тський, а, е. 1) Азиатский. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азіатську дичу. К. ХП. 130. 2) Варварский, жестокий.
А́зія, зії, ж. Азия. В татарських піснях Середньої Азії… Левиц. Правда, 1867, стр. 532.
Аїр. См. аєр.
I. Ай! меж. Ай, ах! — выражение испуга, боли. Ай-ай-ай, закричу, їй же то богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выражения похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й з'їли. Рудч. Ск. I. 94.
II. Ай! сз. Да, но. Не любив би-м дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.
Айбо, сз. = Альбо (Угор.). Ogon. 159.
Айва́, ви́, ж. Айва, Cidonia vulgaris (фрукт). ЗЮЗО. I. 120.
Айві́вка, ки, ж. Наливка из айвы. Котл.
А́йкало, ла, ж. = Ая́йкало.
А́йкати, каю, єш, гл. = Аяйкати. Желех.
А́йно, нар. Да, так (Галиц. и Угор.). Ogon. 158. Вх. Зн. 1.
Акаде́мік, ка, м. 1) Академик, член академии. 2) Студент академии, университета. Желех.
Академі́чний, а, е. Академический. Желех.
Акаде́мія, мії, ж. Академия. Наші дуки великим коштом громадським академії да школи споряджали. Хата. VII.
А́кання, ня, с. Частое повторение меж. а.
А́кати, каю, єш, гл. Часто повторять меж. а.
Ака́фист и ака́хтист, та, м. Акафист. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859. Аж перехрестилась Ганна, дякуючи богові, і дала собі зарок найняти акахтист і обміняти свічку. Левиц. I. 66. Акафисти наймив. Чуб. II. 393.
Ака́ція, ції, ж. Раст. акация, Acacia. ЕЗ. V. 246. Тільки де-не-де стоїть довгошия вишня, безлиста акація попід кращими хатками. Левиц. I. 91. Жо́вта ака́ція. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. I. 115. Біла ака́ція. Robinia Pseudo-acacia L. ЗЮЗО. I. 134.
Акварелі́ст, та, м. Акварелист. Тут треба маляра аквареліста. Шевч. О. 1862. III. 4.
Акваре́льний, а, е. Акварельный. Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія. Шевч. О. 1862. III. 4.
Аке́ц! меж. Крик на телят. Шейк.
Аксами́т, ту, м. = Оксамит. Через улицю перезва нам дороженьку перейшла; а все в злоті, в аксамиті і в червоних чоботях. Мет. 236.
