гребінь

гребінь

Гре́бінь, ня, м. 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. I. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. Каблук 2. Шух. I. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. Решітка 5. Шух. I. 167. У Вх. Зн. 12 = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. I. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. I. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. I. 190.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Гре́бінь, ня, м. 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. I. 178. 2) Гребенка, гребешок. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном. 3) Доска с зубьями, составляющая часть каблука. См. Каблук 2. Шух. I. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. Решітка 5. Шух. I. 167. У Вх. Зн. 12 = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крыше. (Залюбов.). Шух. I. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобного ей возвышения. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 6) Украшение на нижней части медной курительной трубки. Шух. I. 276. 7) Гребешок на голове птиц. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребени́ще. Бери, милий, днище й гребенище. Чуб. V. 1074. 8) Род орнамента на писанке. МУЕ. I. 190.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Гре́бінь, ня, м. 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. I. 178. 2) Гребенка, гребешок. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном. 3) Доска с зубьями, составляющая часть каблука́. См. Каблу́к 2. Шух. I. 228. 4) Подобная гребню часть реші́тки. См. Реші́тка 5. Шух. I. 167. У Вх. Зн. 12 = реші́тка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крыше. (Залюбов.). Шух. I. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобного ей возвышения. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшение на нижней части медной курительной трубки. Шух. I. 276. 6) Гребешок на голове птиц. Ум. Гребіне́ць, гребі́нчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. 7) Род орнамента на писанке. МУЕ. I. 190.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28