Записки НТШ/9/Дїяльність секций за останню третину р. 1895 (вересень–грудень)
| ◀ Біблїоґрафія | Записки товариства імени Шевченка, Том IX Дїяльність секций за останню третину р. 1895 (вересень–грудень) |
|
12 н. ст. вересня засїданє секциї математично-природничо-лїкарської: 1) Проф. В. Левицкий предложив свою математичну студию „Елїптичні функциї модулові“ (надруковано в Записках т. VII). 2) В. Левицкий відчитав докінченнє своєї терминолоґії механїчної; в ширшій дискусиї обговорено терміни від букви М до кінця і рішено цїлу термінолоґію видрукувать в „Записках“, яко „Материяли до фізичної термінолоґії (часть перша)“.
24 н. ст. жовтня засїданнє секциї історично-фільозофічної: проф. М. Грушевський відчитав реферат свій про найдавнішу лїтопись литовсько-руську (видруковано в „Записках“ т. VIII).
28 н. ст. жовтня засїданнє секциї філольоґічної: 1) проф. М. Грушевський зреферував розвідку д. О. Кониського: Проба улаштовання хронольоґії до творів Т. Шевченка; ухвалено до друку в „Записках“ (див. т. VIII). 2) Проф. О. Макарушка відчитав свою рецензию на розправку Ад. Каршневича: Über die Abstammung und Bedeutung des Wortes Kmet (надрук. в „Записках“ т. IX).
12 н. ст. листопада засїданнє секциї математично-природничо-лїкарської: 1) др. Щ. Сельский і проф. І. Верхратский реферували працю дра О. Ч. „Неовіталїзм і його хиби“; рішено видруковати в „Записках“ (див. т. IX). 2) Проф. І. Верхратский предложив рецензию п. В. Левицкого на працю Петрика „Krytyczny przegląd prac dokonanych dotychczas nad falami elektrycznemi (надрук. в „Записках“ т. IX).
11 н. ст. грудня засїданнє секциї історично-фільозофічної: 1) проф. В. Білецкий відчитав реферат з праць дра Сид. Шараневича з істориї Ставропіґії (видрук. в „Записках“ т. IX). 2) Проф. О. Макарушка відчитав реферат про куренду еп. І. Снїгурського з р. 1827 (видрук. в „Записках“ т. VIII). 3) Проф. М. Грушевський прочитав кілька заміток до тексту Галицько-Волинської літописи (часть їх видруковано в „Записках“ т. VIII).
14 н. ст. грудня засїданнє секциї історично-фільольоґічної: 1) др. К. Студиньський відчитав свою розвідку про панеґірик з р. 1633: „Евфонія веселобрмячая“ (надрук. в „Записках“ т. VIII). 2) Др. Ів. Франко зреферував свою працю „Варлаам і Йоасаф“; ухвалено до друку в „Записках“ (див. початок в т. VIII).
Окрім періодичних видань наукового товариства імени Шевченка вийшли:
Збірник етноґрафічний т. I, за редакциєю М. Грушевського; містить в собі: Різдвяні сьвятки на Чорноморії М. Крамаренка, Галицькі народні казки з повіту Брідського, зібрав О. Роздольський, уложив др. І. Франко, Українські людські вигадки, зібрані О. Шимченком і Проґраму до збирання відомостей про українсько-руський край і нарід, улож. членами товариства.
Історична біблїотека т. XVII, під редакциєю Ол. Барвіньского („Мазепа“ Костомарова, гл. 1–12).
Жерела до істориї України-Руси (Fontes historiae ukraino-russicae (ruthenicae) a collegio archaegraphico societatis scientiarum Ševčenkianae editi) т. I, люстрациї земель Галицької і Перемиської 1565–6 р. (староства: Снятинське, Коломийське, Галицьке, Теребовльське, Рогатинське, Стрийське, Дрогобицьке, Самбірське і волость Озиминська), з вступною розвідкою: „Економічний стан селян ва Поднїстровю галицькім в пол. XVI в.“; уложив М. Грушевський.
Друкують ся: Памятки українсько-руської мови й лїтератури, т. I. апокрифи старозавітні, уложені дром Ів. Франком; Жерела до істориї України-Руси т. II: люстрациї земель Перемиської й Саноцької, ул. М. Грушевський; Етноґрафічний збірник т. II.; Історична біблїотека т. XVIII (Мазепа (кінець) і Мазепинцї Костомарова, Останнї часи козачини на правім боцї Дніпра В. Антоновича).
15 сїчня н. ст. 1896 р. уконститовала ся комісия археоґрафічна Наукового товариства імени Шевченка, вибравши головним редактором (він же провадить комісиєю) проф. М. Грушевського, заступником дра Ів. Франка і секретарем дра К. Студиньского.
Ухвалою видїла товариства зреформовано трохмісячник „Часопись Правнича“ на річник: „Розвідки правничі історично-фільозофічної секциї наукового товариства імени Шевченка“, що виходити ме й далї під редакциєю дра К. Левицького.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні в усьому світі оскільки вона була оприлюднена до 1 січня 1929 року і автор помер більш ніж сто років тому.