З вершин і низин (1893)/Россіє, краю туги та терпіня
| ◀ Сидів пустинник біля свого скиту | З вершин і низин Тюремні сонети «Россіє, краю туги та терпіня…» |
Як я ненавиджу вас ▶ |
|
Россіє, краю туги та терпіня,
Чи ж не такий ти час проходиш нині?
В трівоги й самолюбія пустині
Позабивались старші поколіня.
Тремтить вся сила краю як заклята,
А тимчасом на лютий бій за волю
Летять маліі діти голубята,
Кістьми лягають у сніжному полю.
Россіє, краю крайностів жорстоких!
Твій витязь Святотогор дріма в печарі,
Козацька воля спить в степах широких,
А дівчина голубка на бульварі
Платком, а не лицарською трубою
Сігнал дає до кроволитя й бою.
13 сент. 1889.