З вершин і низин (1893)/Я не надіюсь нічого

З вершин і низин
Іван Франко
Зівяле листє
«Я не надіюсь нічого…»

• Інші версії цієї роботи див. Я не надіюсь нічого…

Львів: накладом Ольги Франко, 1893

Я не надіюсь нічого
І нічого не бажаю —
Щож, коли жию і мучусь,
Не вмираю!

Щож, коли гляджу на тебе
І не можу не глядіти,
І люблю тебе! Кудиж те
Серце діти?

Усміх твій неначе сонце
Листє покріпля зелене,
А зйідає штучну краску —
Смій ся з мене!

Я не надіюсь нічого,
Але як бажаня сперти?
Не бажать житя живому,
Тілько смерти?

Жиймо! Кожде своім шляхом
Йдім, куди судьба провадить.
Здиблемось колись, то добре,
А як ні — кому се вадить?