Книга пісень (1892)/Вечірні проміні ясні…
| ◀ Біля твоєі хати… | Книга пісень Поворіт до дому Вечірні проміні ясні… пер.: Леся Українка |
В тумані далеко край неба… ▶ |
|
16.
Вечірні проміні ясні́
По хвилях миготіли,
Біля хатини самотні́,
Мовча́зні ми сиділи.
Все море вкрили тумани,
Вгорі чайки кружляли;
А слёзи милої дрібні
З очей на руки впали.
І я навколюшки упав,
На слёзи ті дивився,
Ті білі руки цілував
І гірких сліз напився.
Мені жаль-туга навісна
Так палить душу й тіло,
Та́ безталанниця сумна
Мене слізьми струїла.
Л. У.