Перейти до вмісту

Книга пісень (1892)/В гаю шумить вітер осінній…

Матеріал з Вікіджерел
Книга пісень
Гейнріх Гейне
Лірічні співанки
В гаю шумить вітер осінній…

пер.: Леся Українка
• Інші версії цієї роботи див. В гаю шумить вітер осінній… Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892


58.

В гаю́ шумить вітер осінній,
Так холодно, вохко в ночі…
Я їду самотний по лісі,
Закутаний, в темнім плащі.

Як швидко я їду, так швидко
Вперед моя думка летить,
Туди вона весело лине,
Де милої хатка стоїть.

Ось брешуть собаки… от слуги
Виходять мене зустрічать
Зо світлом. Біжу я в господу,
По сходах остроги брязчать.


В кімнатці, у килими вбраній,
Там пахощі милі, тонкі,
Там люба мене дожидає —
Лечу я в обійма палкі.

Шумить вітер листом дубовим
І дуб промовляє мені:
„Мандрівцю дурний! чого хочеш?
До чого ті мрії дурні?“

Л. У.