Книга пісень (1892)/З ясного неба долі…
| ◀ В гаю шумить вітер осінній… | Книга пісень Лірічні співанки З ясного неба долі… пер.: Максим Стависький |
Бог сна поніс мене у замок десь заклятий… ▶ |
|
45.
З ясно́го неба долі
Ось падає зоря,
То — зіронька кохання,
Те добре знаю я.
Ось з яблоні злітає
І цвіт, і листя все,
І вітер ним гуляє,
І геть ёго несе.
Пливе-співає лебідь
На ясному ставу,
Співаючи зникає
В могилу хвильову.
Ох, як спокійно, тихо!
Весь лист і цвіт опав,
Зоря погасла, лебідь
Співати перестав.
М. С.