Перейти до вмісту

Книга пісень (1892)/З подорожі до Гарца/Пролог

Матеріал з Вікіджерел
Книга пісень
Гейнріх Гейне
З подорожі до Гарца
Пролог

пер.: Леся Українка
• Інші версії цієї роботи див. З подорожі до Гарца/Пролог Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892
Пролог.

Фраки, шовкові панчішки,
Рукавці́ блищать гарненько,
Гречні речі, залицяння, —
Ох, колиб їм ще серде́нько!

Серце чулеє у грудях,
В серці щирі почування…
Мене мучать їхні речі
Про нещиреє кохання.

Я піду собі у гори,
Там стоять хатки́ тихенькі,
Вільно дихають там груди,
Віють вітри там буйненькі.

Я піду собі у гори,
Темні сосни там стрункії,
Спів пташиний, шум струмочків,
Хмари гордії прудкії.

Прощавайте, ясні зали,
Ви, панове й пані ясні!
Сміючись на вас я гляну,
Як зійду на гори красні!

Л. У.