Книга пісень (1892)/З подорожі до Гарца/На Гарденбергу
| ◀ Пролог | Книга пісень З подорожі до Гарца На Гарденбергу пер.: Леся Українка |
Пастух ▶ |
|
На Гарденбергу.
Давні сни мої, повстаньте!
Серця брамо, відчинись! —
Красні співи, сльози туги
Дивно з серця полились.
Я піду між ті яли́ни,
Де джере́ло виграва,
Де олені горді ходять,
Де мій любий дрозд співа.
Я зійду на тії гори,
На ті бе́скиди стрімкі,
Де на замку на руінах
Грають проміні палкі.
Там я сяду собі тихо
І згадаю ті часи, —
Давніх лицарів хороших,
Час минулої краси!
Он майдан поріс травою, —
Гордий лицарь там стояв:
Він, найдужчих подолавши,
Надгороду з бою взяв.
Плющ повивсь по тім балконі,
Де вродли́виця була,
Що й тако́го перемо́жця
По́глядом перемогла.
Переможця і вродливу
Поборола смерть бліда, —
Той сухий з косою лицарь
Всіх до долу поклада!
Л. У.