Книга пісень (1892)/Наче промінь місяченька…

Матеріал з Вікіджерел
Книга пісень
Гейнріх Гейне
Поворіт до дому
Наче промінь місяченька…

пер.: Леся Українка
• Інші версії цієї роботи див. Наче промінь місяченька… Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892


42.

Наче промінь місяче́нька
Крізь серпанок хмар блищить,
Так для мене сяє завжді
Ясний спогад з темних літ.

Гордо ми плили по Ре́йні
І дивили ся з гори,
Як палав зелений берег
Од вечірнёї зорі.

Біля милої сидів я,
Думки-гадоньки гадав,
Золотий, рожевий про́мінь
Бліде личко цілував.

Любі співи, бренкіт лютні,
Все раділо, все цвіло!…
Ох, тоді синіше небо,
Серце кращеє було!

Все зникало, наче в казці:
Місто, гори, поле, гай;
Я лиш погляд ясний бачив, —
В любих о́чіх був мій рай.

Л. У.