Книга пісень (1892)/Наче промінь місяченька…
| ◀ Сумно в серденьку і з горя… | Книга пісень Поворіт до дому Наче промінь місяченька… пер.: Леся Українка |
Приснилась мені моя мила… ▶ |
|
42.
Наче промінь місяче́нька
Крізь серпанок хмар блищить,
Так для мене сяє завжді
Ясний спогад з темних літ.
Гордо ми плили по Ре́йні
І дивили ся з гори,
Як палав зелений берег
Од вечірнёї зорі.
Біля милої сидів я,
Думки-гадоньки гадав,
Золотий, рожевий про́мінь
Бліде личко цілував.
Любі співи, бренкіт лютні,
Все раділо, все цвіло!…
Ох, тоді синіше небо,
Серце кращеє було!
Все зникало, наче в казці:
Місто, гори, поле, гай;
Я лиш погляд ясний бачив, —
В любих о́чіх був мій рай.
Л. У.