Книга пісень (1892)/Сумно в серденьку і з горя…
| ◀ Були ми маленькими дітьми… | Книга пісень Поворіт до дому Сумно в серденьку і з горя… пер.: Максим Стависький |
Наче промінь місяченька… ▶ |
|
41.
Сумно в се́рденьку і з горя
Згадую минуле я, —
Світ просторий був і люде
Мали добреє життя.
А тепер усе змінилось:
Горе та нужда тепер;
Вмер на небі Бог великий,
В пеклі чорт, мабуть, умер!
Скрізь погано, всюди сумно,
На землі панує зло, —
І не будь кохання краплі,
То й людей би не було.
М. С.