Перейти до вмісту

Книга пісень (1892)/Поки на чужині я довго блукав…

Матеріал з Вікіджерел
Книга пісень
Гейнріх Гейне
Лірічні співанки
Поки на чужині я довго блукав…

пер.: Леся Українка
• Інші версії цієї роботи див. Поки на чужині я довго блукав… Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892


29.

Поки́ на чужи́ні я довго блука́в,
Ганявся за мріями, до́лі шукав, —
Зану́дилась дома, ждучи́ мене, мила
І шлюбне убрання для себе пошила,
Та, любо обнявшися, тішилась з ним —
З дурнішим із дурнів, з своі́м молодим.


Якаж моя люба хороша — ясна́!
Не гине з очей мені по́стать дивна́.
Очиці — фіялки, а у́стонька — квіти,
Вік бу́дуть палати, вік будуть зоріти!
І я се кохання отак змарнував! —
Із дурнів дурнішим себе показав!

Л. У.