Книга пісень (1892)/То ти вже про те і не згадуєш, ні…
Зовнішній вигляд
◀ Сопілки й сурми грають… | Книга пісень Лірічні співанки То ти вже про те і не згадуєш, ні… пер.: Леся Українка |
Як би тільки квітоньки знали… ▶ |
|
21.
То ти вже про те і не зга́дуєш, ні, —
Що серце давно віддала́ ти мені́?
Те миле й зрадли́ве серде́нько своє! —
Чі в світі миліше й зрадли́віше є?
Забула й кохання моє в одну мить?
І ту́гу, що й досі серденько гнітить?
Що́ більше: кохання, чі ту́га моя?
Обоє безмірні, — лиш те знаю я!
Л. У.