Книга пісень (1892)/Увінчання

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Книга пісень (1892) (1892
Генріх Гейне, переклад — Максим Славінський
Увінчання
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний кулішівкою.
Увінчання.
(Kroenung.)

Пісні́, пісні́ мої кохані,
Вставайте всі до зброї!
Сурміте всі у сурми,
І підійміть на щіт
Дівчи́ну молодую,
Що запанує в серці
У мене, як цариця.
Хвала тобі, царице молода!
Я з сонечка зірву
Червоне золото проміння
І на твою голівоньку святу
Сплету я діядему;
З шовкової небесної блакітї,
Де діаманти ночі сяють,
Я одірву коштовну тканку
І покладу тобі на царські плечі,
Як царськую величную кирею.
До двору дам тобі за челядь
Моїх сонетів вдатних,
Моїх терцін чванливих, гречних стансів.
Мій жарт тобі за скорохода буде,
За дурня двірського мої кохані мрії,
А мов герольд служитиме тобі

Мій сміх крізь слёзи.
А сам, царице, я, —
Я стану на колїна
І на подушечці червоній, аксамітній
З шанобою я піднесу тобі
Ту краплю розуму,
Що з жалости зоставила мені
Та краля, що на царстві
Була перед тобою.

М. Стависький.


КІНЕЦЬ.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах.


  • Робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1924 року.
  • Цей твір захищений авторським правом в Угорщині до 1 січня 2016 року.
  • Автор помер у 1945 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 70 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.