Під хмарним небом/Вагання
◀ Найбілше горе | Під хмарним небом Вагання |
Благання ▶ |
|
Серце моє защеміло у грудях і болем солодким II. Чує прибитеє серце в собі іще силу живущу:Знаю, — воно не умерло іще і вмірати не хоче; III. Долею я керувати хотїв і собі своє щастяСам збудувати змагався. Усе те химери були: Всї поривання розбились, і тяжко вразилося серце. IV. Як то? віддамсь я чомусь? силї якійсь невідомій?Я, той, що розумом зорь, далеких сьвітів досягає, |