Перейти до вмісту

Під хмарним небом/Друзям

Матеріал з Вікіджерел
Під хмарним небом
Василь Чайченко
Друзям
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1893
Друзям.

 Хай хто хоче вірить силї
 І мечеві хилить шию
 І, зневірений у правду,
 Віддає їм всю надїю, —
Друзї кохані! серця молодії
Иньше нехай нам єднає:
Тілки на правду складаймо надїї:
Правда сама не вмірає.

 Хай хто хоче сьвіт небесний
 Дума людям погасити
 І у темряву густую
 Серце й розум їм повити, —
Друзї кохані! про сьвіт самий дбати
Будемо ми без упину:
Тілки тодї зможем щастя зазнати,
Сьвіт як осяє країну.

 Хай хто хоче с постолами
 Лїзе в душу до людини,
 Щоб примусити всїх думать
 Одновірно, без одміни, —
Друзї кохані! у нас хай пишає
Вільно і думка, і віра:
Там упокою людина зазнає
Тілки, де воля є щира.

 Хай хто, правду занехавши,
 Край свій рідний зневажає
 І чужому йде служити
 І за свій його вважає, —
Друзї кохані! і душу і тїло
Даймо за край свій єдиний:
Те невміруще бува тілки дїло,
Що для своєї країни!


 Хай хто хоче в хатї власній
 Замикаєтьця навіки
 І ріднї нїде не бачить,
 Занехавши сьвіт великий, —
Друзї кохані! ми будемо жити
В спілцї із людьми-братами:
Ми бо великої людськости дїти, —
Згода хай буде між нами!