Під хмарним небом/Дуб
| ◀ Тілки раз всього й зустрівся… | Під хмарним небом Дуб |
Під гнїтом ▶ |
|
Дуб.
Ріс у зеленому лїсї дуб велетенський, високий;
Віти роскинувши пишні, рясно-густі і широкі,
Гордо стояв між усїми, стиха шепочучи листом;
Кращий за всїх він здавався силою дужою й хистом;
На сьвітї бурі нїякі зроду-б його не зламали,
Віти-ж, простягшись, од вітру й иньші дерева ховали.
А у землї плазувала сила гробацьтва гидкого,
Нишком вони і потроху корінь під'їли у його…
От і повяли, посохли цївка й могутнії віти,
Листє пожовкле змогла вже буря й маленька оббити:
Пишне убрання розвіяв вітер по сьвіту; зостались
Мертві гілки, де недавно шати зелені пишались…
