Під хмарним небом/Наслїдування античних форм
◀ Гірка доля | Під хмарним небом Пересьпіви Наслїдування античних форм |
Мандруй! ▶ |
|
Горлицї тихо воркують, бавлють ця коники жваві, —
Тут се чия домовина, ця, що боги всї життям
Пишно і гарно квітчають? Анакреонів спочинок.
Осїнню, лїтом, весною може поет упиватись,
А від зіми захищає згірря високе його.
Людям на радість зійти на землю прохав Прометей.
Тілки-ж що лехко богам, то важко те зносити людям:
Їх бо дрімота за сон, а сон їх нам став ся за смерть.
Як то? Пустотливий боже, вдвоє ти знищуєш час?
„Тихо течуть з одного години коханцям в розлуцї,
Швидко із другого час коханцям, що в купі, біжить.“
Йди і роби своє дїло, яке тобі день твій велить!
Дбалая мати так саме свій час уживає розумно,
Як задріма її хлопець, бо скоро прокинеть ця він.
Кожному ви даєте, чого він в душі забажа.
Дайте-ж розвагу сумним, зневіреним дайте пораду,
Щастя зустріти своє ви дайте усїм, хто коха!
Те-бо дали вам боги, немає чого поміж людьми:
Кожному, хто на вас здавсь, розвагою й радістю буть.
1887.