Словарь української мови (1924)/докуль
| ◀ докука | Словарь української мови Д докуль |
докупати ▶ |
|
До́куль, нар. = Докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. I. 64.
| ◀ докука | Словарь української мови Борис Грінченко Д докуль |
докупати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
докуль
Борис Грінченко
1924
До́куль, нар. = Докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. I. 64.