Словарь української мови (1924)/коцький
Зовнішній вигляд
◀ коць | Словарь української мови К коцький |
коцюба ▶ |
|
Ко́цький, а, е. Фамилія сказочнаго кота, произведенная отъ слова кіт (котський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький. Рудч. Ск. I. 23.