Словарь української мови (1924)/пробілювати
Зовнішній вигляд
◀ пробілуватий | Словарь української мови П пробілювати |
пробірати ▶ |
|
Пробі́лювати, люю, єш, сов. в. пробіли́ти, лю́, лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафо́ю (у кожевниковъ). Шух. I. 254.