Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чепілик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чепілик
Берлін: Українське слово, 1924

Чепі́лик, ка, м. = Чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.