Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/161

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


бутися в зв'язку з смертю короля Сигізмунда II Августа, який помер 7 липня 1572 року (М. Бельський, Хроніка, стор. 1226) — 128.

¹⁸¹ Конвокаційний сейм, скликаний після смерті Сигізмунда II Августа, відбувався з 6 до 28.I 1573 року в Варшаві. Елекційний сейм, на якому польським королем було обрано французького принца Генріха Валуа, відбувався в полі, біля с. Камінь під Варшавою з 5.IV до 20.V 1573 року (М. Бельський, Хроніка, стор. 1236, 1264; Хронологія польська, стор. 482) — 128.

¹⁸² Див. коментар 17 — 128.

¹⁸³ Див. коментар 18 — 128.

¹⁸⁴ Після втечі польського короля Генріха Валуа у Францію, внаслідок боротьби магнатської і шляхетської партій, в Польщі настало безкоролів'я, що тривало з 1574 до 1576 року (В. Грабеньский, История польского народа, стор. 123) — 128.

¹⁸⁵ Після смерті турецького султана Селіма II на престол вступив його старший cин Амурат III (див.: К. Маркс, Хронологические выписки. — «Архив Маркса и Энгельса», т. VIII, стор. 55; Хронологія польська, стор. 462—463) — 128.

¹⁸⁶ Щоб припинити уперту боротьбу між магнатською і шляхетською партіями та щоб ліквідувати тривале безкоролів'я, шляхта проголосила популярну серед народу сестру Сигізмунда II Августа польською королевою, а Стефана Баторія — королем, зобов'язавши його одружитися з 54-літньою Анною Ягеллонкою, яка була старшою за Баторія на десять років (В. Грабеньский, История польского народа, стор. 123—124; М. Бельський, Хроніка, стор. 1364—1365, 1369—1374; див. також: К. Маркс, Хронологические виписки. — Архив Маркса и Энгельса, т. VIII, стор. 53—54) — 128.

¹⁸⁷ Див. коментар 19 — 128.

¹⁸⁸ Це був один з найспустошливіших нападів татар на Україну, яким поляки, у зв'язку з безкоролів'ям, не чинили жодного опору. Про цей напад докладно розповідає М. Бельський (М. Бельський, Хроніка, стор. 1366—1367; див. вище, стор. 65) — 128.

¹⁸⁹ Див. коментар 19 — 129.

¹⁹⁰ Новообраний польський король Стефан Баторій коронувався на сеймі в Кракові, що тривав з 31 березня до 29 травня 1576 року. Акт коронації відбувся 1 травня (М. Бельський, Хроніка, стор. 1383—1390) — 129.

¹⁹¹ Історик І. Гаммер, автор багатотомної історії Турецької імперії, в сьомому томі цієї праці пише, що в 1577 році Богданич, бургграбій Остросічі, заявив протест урядові Оттоманської імперії з приводу знищення турецькими військами Бузина і Зассина (J. Hammer, Histoire de l'empire Ottoman, t. 7, Paris, 1837, стор. 385) — 129.

¹⁹² Мова йде про козацького ватажка Сулгана П'ятигорця, що загинув у боротьбі проти татар, які вторглися на Волинь. Про ці події докладно розповідає М. Бельський (М. Бельський, Хроніка, стор. 1405—1406; Летопись Самовидца, стор. 358) — 129.

¹⁹³ В 1577 році, а за іншими джерелами — в 1578 році татари вторглися на Волинь, проти яких Василій Костянтин Острозький вирядив з Острога загін козаків з 300 чоловік на чолі з Сулганом П'ятигорцем. В героїчній боротьбі з татарами загинув увесь загін козаків, знищивши близько 600 татарів. З козаків врятувалося лише декілька чоловік, а сам П'ятигорець з кількома козаками замкнувся в млині, продовжуючи вперто оборонятися. Татари, втративши надію взяти козаків живими, спалили їх разом з млином. Після цього татари підійшли до Дубна, але не взяли його, хоч як татари, так і захисники міста зазнали чималих втрат (М. Бельський, Хроніка, стор. 1406—1407) — 129.

¹⁹⁴ Стефан Баторій, продовжуючи боротьбу своїх попередників проти німців за вихід Польщі до Балтійського моря, після тривалих і упертих битв, що коштували обом сторонам величезних жертв, нарешті оволодів Данцігом (Гданськом), жителі якого в кінці 1577 року склали присягу польському королю (М. Бельський, Хроніка, стор. 1415—1429; С. М. Соловьев,

155