Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/162

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


История России с древнейших времен, кн. III (тома 5-6), стор. 648—649) — 129.

¹⁹⁵ Під час походу польської армії на Данціг татари вторглися в польські володіння на Поділлі і підійшли до Ізяслава. Стефан Баторій послав туди військо під начальством брацлавського воєводи Януша Збаразького, який дав татарам бій і примусив їх відступити (М. Бельський, Хроніка, стор. 1429) — 129.

¹⁹⁶ Мова йде про татар, які вторглися в українські області в період масляної неділі, між 10 і 17 числами лютого, тільки не в 1577 році, як значиться в літопису, а в 1578 році (М. Бельський, Хроніка, стор. 1435—1436) — 129.

¹⁹⁷ Василій Костянтин Костянтинович Острозький — 129.

¹⁹⁸ Див. коментар 20, а також стор. 79 — 129.

¹⁹⁹ В цій звістці літопису є цінне висловлення турецького воєначальника, приятеля польського короля, Магмета-паші, про силу Російської держави. Магмет-паша в листі до польського короля попереджає, що російський цар є супротивник сильний, перший на світі після польського короля — 129.

²⁰⁰ Внаслідок неправильного викладу звісток «Хроніки» М. Бельського втрати російської армії в літопису показано дуже перебільшеними. В «Хроніці» говориться, що двадцятитисячне російське військо зазнало поразки. За звістками лівонських літописців у битві під Кессо росіян загинуло 6022 чоловіки із загальної кількості 18 тисяч воїнів (С. М. Соловьев, История России с древнейших времен, кн. III (тома 5-6), стор. 646; М. Бельський, Хроніка, стор. 1443) — 129.

²⁰¹ Скориставшись з того, що російський цар Іван IV Грозний основні сили своєї армії направив у Курляндію, Стефан Баторій 30 серпня 1579 року захопив і спалив Полоцьк, що був для Росії ключем до Лівонії і Литви (С. М. Соловьев, История России с древнейших времен, кн. III (тома 5-6), стор. 653—654) — 129.

²⁰² Облога київським воєводою князем Василієм Костянтином Острозьким Чернігова була тісно пов'язана із взяттям Стефаном Баторієм Полоцька. В той час, коли Баторій вступив у війну з Росією і облягав Полоцьк, щоб відкрити собі путь в Лівонію і Литву, з другого боку — Острозький сплюндрував Сіверську область до Стародуба і Почепа включно та зробив спробу взяти Чернігів. Одчак внаслідок мужнього захисту міста Острозький змушений був облогу зняти і відступити, завдавши місту й околицям значних збитків (М. Бельський, Хроніка, стор. 1458—1459; С. М. Соловьев, История России с древнейших времен, кн. III (тома 5-6), стор. 654—655) — 129.

²⁰³ Ян Замойський став великим гетьманом з 1581 року — 129.

²⁰⁴ Польський король Стефан Баторій, намагаючись зміцнити королівську владу, спирався на дрібну і середню шляхту, захищаючи її від свавілля магнатів. Одночасно він вступив у боротьбу зі знаттю, яка не бажала рахуватися ні з державною владою, ні з законом. Баторій, всупереч привілею «Neminem captivabimus», вдавався навіть до смертної кари окремих представників знаті. Один з литовських панів, Григорій Остік, на основі доносу свого слуги Міровського, був звинувачений у зрадницьких зносинах з росіянами. З наказу короля його було ув'язнено, а потім обезглавлено (М. Бельський, Хроніка, стор. 1462—1463; В. Грабеньский, История польского народа, стор. 130—131) — 129.

²⁰⁵ Спроба Стефана Баторія розв'язати питання про передачу Польщі Лівонії та Курляндії дипломатичним шляхом ні до чого не привела, і влітку 1580 року війна між Польщею і Росією відновилася. Змінний успіх кожної з сторін, уперта оборона російськими військами Пскова, затяжна війна, що виснажила обидві сторони, примусили уряди воюючих сторін приступити до переговорів про перемир'я, яке було укладено 6 січня 1582 року терміном на 10 років (М. Бельський, Хроніка, стор. 1501—1503; С. М. Соловьев, История России с древнейших времен, кн. III (тома 5-6), стор. 669) — 129.

²⁰⁶ Дата смерті Костянтина Василій-Костянтиновича Острозького в літопису зазначена неправильно. В «Хроніці» М. Бельського відомостей про цей факт немає. Автор Острозького літописця, очевидно, користувався не зовсім точними

156