Вислі́джування, ня ср. Выслѣживаніе.
Вислі́джувати, джую, єш, сов. в. ви́слідити, джу, диш, гл. 1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. I. 49. 2) Изслѣдовать. Уман. I. 304.
Ви́сліпати, паю, єш, гл. Увидѣть, замѣтить (о людяхъ съ слабымъ зрѣніемъ).
Ви́сліпити, плю, лиш, гл. Ослѣпить всѣхъ. Іще не всіх чортів висліпили — підемо сліпить. Ном. № 10346.
Ви́слобонити, ню, ниш, гл. Освободить.
Ви́слобонитися, нюся, нишся, гл. Освободиться.
Ви́словити, ся. См. Висловлювати, ся.
Висло́влювати, люю, єш и висловля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́словити, влю, виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. О. 1862. IX. 25. Ви́словив сам, сам і одвічай. Константиногр. у.
Ви́словок, вка, м. Выраженіе. Харьк. у. Навіть висловок: „ad majoren Dei gloriam“ взято цілком із Корана. К. ЦН. 248.
Висло́влюватися, влююся, єшся, сов. в. ви́словитися, влюся, вишся, гл. Выражаться, выразиться. Змогли б висловитись по своєму про всяку річ. К. (О. 1862. III. 30).
Вислоза́дий, а, е. О рогатомъ скотѣ: съ такой задней частью спины, которая опускается внизъ. Волч. у.
Ви́слуга, ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. Гол. I. 109. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. Ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога. Рк. Макс.
Вислуго́вуватися, вуюся, єшся, гл. 1) Выслуживаться, отслуживать за что. 2) Прислуживать, прислужничать, угодничать.
Вислужени́на, ни, ж. 1) = Вислуга 3. 2) Эмеритура. Желех.
Ви́служенька, ки, ж. Ум. отъ ви́слуга.
Ви́служити, ся. См. Вислужувати, ся.
Вислужний, а, е. Услужливый, готовый къ услугамъ. Вх. Лем. 398.
Вислу́жувати, жую, єш, сов. в. ви́служити, жу, жиш, гл. 1) Прослуживать, прослужить извѣстное время. Дай мені, Боже, цей год вислужить. Нп. 2) Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Служив я, дума, год, — вислужив день поля на год. Рудч. Ск. II. 9.
Вислу́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. ви́служитися, жуся, жишся, гл. 1) Выслуживаться, выслужиться. 2) Дослуживать, дослужить, отслужить, докончить службу.
Вислуха́ння, ня, с. Выслушиваніе.
Вислуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́слухати, хаю, єш, гл. 1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила. Рудч. Ск. II. 94. 2) Слушать, прослушать.
Ви́слухач, ча, м. Слушатель. Будь добрим вислухачем, будеш добрим повідачем. Ном. № 12871.
Вислу́хувати, хую, єш, гл. = Вислуха́ти.
Вислю́га, ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
Ви́смажити, ся. См. Висмажувати, ся.
Висма́жувати, жую, єш, сов. в. ви́смажити, жу, жиш, гл. Выжаривать, выжарить, вытапливать, вытопить (жиръ).
Висма́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. ви́смажитися, жуся, жишся, гл. Выжариваться, выжариться, вытапливаться, вытопиться (о жирѣ).
Ви́смалити. См. Висмалювати.
Висма́лювати, люю, єш, сов. в. ви́смалити, лю, лиш, гл. Выжигать, выжечь.
Ви́смердітися, джуся, дишся, гл. Вывоняться, утратить дурной запахъ. Завтра в нас гості будуть, а до завтрього хати не висмердяться. Левиц. I. 403.
Ви́смик, ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. Ви́смичок.
Висмика́ти, каю, єш, сов. в. ви́смикнути, ну, неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. Нп. З лоба очі висмикати. АД.
Ви́смикатися, каюся, єшся, сов. в. ви́смикнутися, нуся, нешся, гл. Выдергиваться, выдернуться. Висмикнувся кінець мотузка.
Ви́смичок, чка, м. Ум. отъ висмик.
Висміва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́сміяти, смію, єш, гл. Осмѣивать, осмѣять, поднять на смѣхъ. Ном. № 9441.
Висміва́тися, ва́юся, єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Ви́смоктати. См. Висмоктувати.
