при игрѣ въ ци́гана. КС. 1887. VI. 466. 15 — святоя́нська. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. I. 84. Ум. Голо́вка, голі́вка, голо́вонька, голі́вонька, голо́вочка, голі́вочка. Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. Бідна моя головонька! Ув. Голови́ще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Голова́йчик, ка, м. Раст. Trifolium rubens. Лв. 102. См. Горішина 2.
Голова́нчик, ка, м. = Головань 1. Гей, гей, та баранчику, гей, гей, голованчику. Мил. 51.
Голова́нь, ня́, м. 1) Съ большой головой. 2) Рыба: язь.
Го́ловатень, тня, м. 1) Раст. Centaurea Cyanus. Шух. I. 21. 2) Голо́ватень. Раст. Echinops sphaerocephalus. Вх. Пч. II. 31.
Голова́тий, а, е. 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята. Ном. № 9240. 2) О растеніяхъ: съ большой головкой, кочнемъ. Капуста головата. Ном. № 261. (Мак) поріс такий головатий. Рудч. Ск. I. 52. 3) Умный, разумный. Рудч. Ск. II. 198. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий. Мкр. Н. 30. 4) — ба́тько, —та ма́ти. См. Батько, мати. 5) — круг. Гончарный кругъ извѣстной конструкціи. См. Круг 11. Вас. 179.
Голова́тиця, ці, ж. Рыба: Salmo hucho. Вх. Пч. II. 20. Самка Salmo hucho. Шух. I. 24. 223. (Самецъ см. Головач).
Голова́ч, ча́, м. 1) = Головань 1. МВ. II. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самецъ). Шух. I. 24. 3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастикъ. Вх. Пч. II. 17. 5) Верхъ шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) См. Обіручний столець. Вх. Лем. 441.
Голова́чка, ки, ж. Головастикъ. Вх. Лем. 404.
I. Голове́нь, вні, ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш. (Аф. 362).
II. Головень, вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.
Голо́венька, ки, ж. 1) = Головешка 1. Гн. II. 17. 2) = Головачка. Вх. Лем. 404.
Головеня́, ня́ти, с. Головка. О. 1862. I. 72. В головеняті у дитини. О. 1862. I. 70.
Голове́шка, ки, ж. 1) Головня. Ном. № 6558. 2) Вошь, Pediculus. Вх. Пч. I. 7. Ум. Голове́шечка. Г. Барв. 458.
Голови́на, ни, ж. = Голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.
Голови́стий, а, е = Головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Голови́ця, ці, ж. 1) = Голова. Буду драти паси од ніг до головиці. Чуб. Молодії молодиці, завивайте головиці. Чуб. III. 47. 2) = Дівич-вечір. КС. 1883. II. 397, 399. 3) Голо́виця. Родникъ. Шух. I. 211. Була там керниця-головиця — нора, якою з землі вода іде. Шух. I. 221. 4) = Головатиця. Вх. Зн. 11.
Голови́ха, хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.
Голови́ще, ща, с. Ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Голові́чка, ки, ж. Раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Голо́вка, ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. Ном. № 261. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. Рудч. Ск. I. 53. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. Рудч. Чп. 250. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. Сумск. у. 6) Часть гончарнаго круга. См. Круг 11. Вас. 179. МУЕ. I. 57. (Черниг.). 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. Вас. 152. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. I. 281. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 463. 10) — ме́ртва. Пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. Вх. Пч. II. 13. 11) = Голова святоянська. Чуб. III. 193.
Головка́те письмо́. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. I. 303.
Головко́, ка́, м. = Головань 1. 2) Названіе вола. Г. Барв. 242.
Головни́й, а́, е́. 1) Головной. Головна
