говорѣ. Помагай Біг, водице-єлинице. ЕЗ. V. 99.
Єлівни́к, ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота. Шух. I. 185.
Єлове́ґа, ґи, ж. Двухлѣтняя овца, не имѣющая ягнятъ. Вх. Зн. 7.
Єло́м, му, м. Конической формы баранья шапка. Канев. у. Чуб. VII. 413.
Єлочє́р, ра, м. 1) Пастухъ барановъ и недойныхъ овецъ. Шух. I. 190. 3) = Єлівник. Шух. I. 185.
Єльце́, ця́, с. = Вильце. Ум. Є́лечко. І де ж наше єлечко, що в п'ятницю вили? Мет. 210.
Є́ма, ми, ж. = Яма. См. Яма 3 и 4.
Ємки́й, а́, е́. 1) Хваткій. Желех. 2) Ловкій, проворный, быстрый, скорый.
Є́мко, нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) Є́мко ї́сти. Жадно ѣсть. Желех.
Єнера́л, ла, м. Генералъ. Там сидять коло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Єнера́льний, а, е. Генеральный.
Єнера́льство, ва, с. Генеральство. Желех.
Єнера́льський, а, е. Генеральскій. Желех.
Єни́ченько, ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки. АД. I. 148.
Є́нчий, є́нший, а, е = Инший. Желех. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш. Грин. III. 228.
Єпа́рхія, хії, ж. Епархія. Викарій їздив по єпархії. Левиц. I. 148.
Єпархія́льний, а, е. Епархіальный. Левиц. I. 155.
Єпи́скоп, па, м. Епископъ. Хто приїхав? — рознеслось по залі. — Ректор академії! єпископ! митрополіт. Левиц. Пов. 317.
Єписко́пія, пії, ж. Епископство.
Єпи́скопський, а, е. Епископскій.
Єре́м, єрма́, м. 1) = Ярмо. Шух. I. 165. 2) = Ключ 5. Шух. І. 194. 3) Часть сту́пи походю́чої. Шух. І. 162. 4) Часть самото́ки. Шух. І. 150. 5) Часть мельницы. См. Млин. Шух. І. 103, 104, 113.
Єрепу́д, да, м. Малорослый, но тяжелый человѣкъ.
Єрепу́дин, на, не. Бранное слово: плохой, проклятый. Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра. О. 1862. II. 38.
Є́ресь, сі, ж. Ересь.
Єрете́нний, а, е = Еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Єрети́к, ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Шевч. 239. Клене олимпських, єретик. Котл. Ен.
Єрети́цтво, ва, с. Ересь. К. Кр. 19.
Єрети́цький, а, е. Еретическій.
Єрети́ця, ці, ж. Еретичка. КС. 1883. VII. 586.
Єрети́чий, а, е. Еретическій. Бранное слово. Єретичий син, єретича дочка. Чуб. V. 1052. Єретичі черкеси. О. 1861. XI. Кух. 9.
Єрети́чка, ки, ж. = Єретиця. Полт.
Є́рик, ка, м. Небольшой и узкій протокъ рѣки или озера. Браун. 6. КС. 1883. I. 39. Небольшой каналъ (шириной отъ 4 до 6 метровъ) между небольшими лима́нами, болотами, пла́внями. МУЕ. I. 41. (Добруджа).
Єрусали́м, ма и му, м. Іерусалимъ. Як іти, каже, у Ерусалим, то буде тобі море велике. О. 1862. V. 78.
Єрусали́мський, а, е. Іерусалимскій. Всі святії київські, печерські, почаєвські, єрусалимські. Чуб. I. 134.
Є́рка, ки, ж., єрчє́, єрчу́к и пр. См. Ярка и пр. Шух. I. 210.
Єси́ (єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бу́ти н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.
Є́тір, ра, м. є́тіро, ра, с. а) з прутя = верша. Шух. I. 226. б) — з крилами = ятір. Шух. I. 226, 227.
Єхи́да, ди, ж. 1) Змѣя ехидна. 2) об. Ехида, злой и лукавый человѣкъ. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.
Єхидкува́тий, а, е. Ехидненный, злой и лукавый. Хто врозуміє єхидкувату простоту. Греб. 323.
Єхи́дний, а, е. Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.
Єхи́дно, нар. Ехидно. Єхидно усміхаючись. Стор. М. Пр. 104.
Єхи́дство, ва, с. Ехидство. Мкр. Н. 37. К. Бай. 89.
Є́щір, ра, м. Зоол. Salamandra maculata. Шух. I. 22.
Є́щірка, ки, ж. = Ящірка. Шух. I. 22.
