Ж, сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле! Чуб. V. 1.
Жа́ба, би, ж. 1) Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Ном. № 8249. Пнеться, як жаба на купу. ЗОЮР. I. 147. Жа́ба ци́цьки дасть (кому). Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Греб. 336. Ум. Жа́бка, жа́бонька, жа́бочка. Ув. Жа́бище.
Жабалу́ха, и жабелу́ха, хи, ж. Большая лягушка. Аѳ. 399.
Жаба́рь, ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Жабеня́, ня́ти, с. Лягушенокъ. Туди, — аж там жабенята. Грин. I. 32. Ум. Жабеня́тко, жабеня́точко.
Жаберина, ни, ж. 1) Лягушечья икра. Угор. 2) = Жабуріння 1. Вх. Лем. 413.
Жаберовина, ни, ж. = Жаберина. Вх. Уг. 237.
Жабини, бин, ж. мн. = Жаберина. Вх. Лем. 413.
Жаби́ний, а, е = Жаб'ячий.
Жаби́нський, а, е = Жабиний. Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського. Чуб. II. 42.
Жа́бище, ща, с. Ув. отъ жа́ба. Сидить жабище на пні, як копиця. Ворон. г. Мов жабище з багна, на світ вона дивилась. К. Дз. 46.
Жа́бій, б'я, б'є = Жаб'ячий. Вх. Лем. 413.
Жабі́йка, ки, ж. Порода грибовъ. Вх. Уг. 237.
Жа́бка, ки, ж. 1) Ум. отъ жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. Рудч. Ск. II. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. Вас. 199. „Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ“. Чуб. VII. 398. — Часть ра́ла. „Чтобы кописть не подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка“. Чуб. VII. 400. 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. Шух. I. 260—262. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ кре́ймашки. Ив. 39. 6) Ракета. К. ЦН. 175.
Жабни́к, ка́, Раст. а) Caltha palustris. Вх. Пч. I. 9. б) Alisma plantago. Вх. Уг. 237.
Жабня́, ні́, соб. Лягушки.
Жабовина́, ни́, ж. и жабови́ння, ня, с. = Жабарь.
Жабої́д, да, м. Аистъ. Жабоїд прилетів — щастя приніс, геть піднявсь — горе ввалило. Донск. обл.
Жабоко́лець, льця, м. Колящій жабъ. Употребляется какъ насмѣшка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці. Чуб. III. 221.
Жабокря́ківка, ки, ж. Болото, наполненное жабами. В жабокряківці як на ярмарці, — тут жінки бубонять, а там жабки скрегочуть. Ворон. г.
Жабоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, произво-
