димому иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.
Жа́бонька, и жа́бочка, ки, ж. Ум. отъ жа́ба.
Жаборі́ння, ня, с. = Жабуріння.
Жа́брик, ка, м. Раст. = Жабрій лісовий. ЗЮЗО. I. 123.
Жабрі́й, рія́, м. 1) Раст. а) жабрей, Galeopsis ladanum L. ЗЮЗО. I. 123. и лісови́й жабрі́й. G. tetrahit. ЗЮЗО. I. 123, б) осотъ, Cirsium arvense? ЗОЗО. I. 118. 2) Жадный? прожорливый? Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться. Зміев. у.
Жа́бра, рів, ж. Жабры. Риба зітхнула жабрами і простяглася. Левиц.
Жа́бський, а, е = Жаб'ячий. Желех.
Жабу́ка, ки, ж. = Жабалуха.
Жабуні́ти, ню́, ни́ш, гл. = Жабоніти.
Жабу́р, ру́, м. = Жабуріння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Жабурі́ння, ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Жа́б'ячий, а, е. Лягушечій; жабій. Пошитий із самих жаб'ячих спинок. Ном. № 5713. Жа́б'яча губа́. Родъ несъѣдобнаго гриба. Ж-ча цибу́ля. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. ЗЮЗО. I. 135. — зі́лля. Раст. Лютикъ, Anemone ranunculus.
Жавки́й, а, е = Жалкий 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини. Чуб. V. 431.
Жа́вряти, ряю, єш, гл. = Жевріти.
Жага́, ги́, ж. 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. До жаги приспіло. Ном. № 5026.
Жагну́ти, ну́, не́ш, гл. Ужалить. Чорненьке маленьке увесь світ жагнуло (заг: блоха). Ном., стр. 295, № 149.
Жада́, ди́, ж. Жажда, желаніе.
Жада́ний, а, е. Желанный. Наступив довго жаданий день. Стор. Пани мої кохані та жадані! НВолын. у. Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей? Камен. у.
Жада́нка, ки, ж. Желанная. Да невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали. Рк. Макс.
Жада́ння, ня, с. Желаніе. Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь. К. Іов. 13. Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути. МВ. II. 164.
Жада́но, нар. Желанно.
Жада́ти, да́ю, єш, гл. Желать, жаждать. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає. Ном. № 1617. Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає. Чуб. V. 54.
Жада́тися, да́ється, гл. безл. Желаться. Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось. МВ. II. 34.
I. Жа́ден, дна, е = Жадний.
II. Жаде́н, дна́, е́ = Жадни́й. Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей. НВолын. у. На копійку не жаден. Св. Л. 188.
Жа́ді́бка, ки, ж. Ум. отъ жадоба. 1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу. Ном. № 934. 2) Желані. У жа́дібку, не в жа́дібку (кому) хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?… А в жадібку його побачити. МВ. II. 94. Се вам не в жа́дібку. Этого вамъ не хочеться. Ном. № 4534. 3) Жадность.
Жа́дібний, а, е. 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.
Жадли́вість, вости, ж. = Жадання.
I. Жа́дний, а, е. 1) Каждый, всякій. Та ми тут жадне літо літуємо. Лубен. у. Жадній свашці по ковбасці. Ном. № 3528 Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. ЗОЮР. I. 105. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. Жадна пташка без товариша не пробуває. Ном. № 8859. Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної. Ном. № 3302. Пані не має жадного права на нас. МВ. II. 46. Жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. Не можна було жадним побитом протиснутись. К. ЧР. 337. Ні жадним способом не можно. Рудч. Ск. I. 78. Жадною мірою не вдержиш їх. К. ЧР. 84.
II. Жадни́й, а́, е́. 1) Желающій, жаждущій. У сусіда доньок сім, та й доля всім, у мене одна, та й долі жадна. Ном. № 1739. Убогий чоловік на лихо не жадний. Ном. № 1609. 2) Жадный.
Жадні́сінький, а, е. 1) Рѣшительно каждый, каждый безъ исключенія. Хиба ж не життя попові? Жаднісінький йому несе й везе. Єкат. у. 2) Рѣшительно никакой.
Жа́дність, ности, ж. Жадность.
