Жа́дно, нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. Ном. № 4804. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльози. Шевч. 178.
Жадо́ба, би, ж. 1) Жажда, сильный аппетитъ. Десь у жадобу ззів та води напивсь, та з того й сталось. Черк. у. 2) Желаніе. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. МВ. II. 158. Велика жадоба у простих людей до освіти. О. 1862. III. 30. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. К. ЧР. 186. 3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала. Мкр. Н.
Жадо́та, ти, ж. = Жадоба.
Жажди́вий, а, е = Жадібний. Гол. III. 523.
Жа́ждувати, дую, єш, гл. = Жадати. Хворий жаждує того й того. Черк. у.
Жайвір, вора, м. = Жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Жа́йворінка, ки и жа́йворінок, нка, м. Жаворонокъ. Мнж. 172. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ном. № 14149. Ум. Жа́йворіночок.
Жайворіня́чий, а, е = Жайворонків. Аф. 399.
Жа́йворонник, ка, м. Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.
Жа́йворонків, кова, ве. Принадлежащій жаворонку. Згори лине жайворонкова пісня. Мир. ХРВ. 3.
Жа́йвор́онок, нка, м. 1) = Жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. III. 9. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковъ (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.
Жайвороня́, ня́ти, с. Птенецъ жаворонка. Ум. Жайвороня́тко.
Жа́йвороня́чий, а, е = Жайворінячий.
Жак, ку и ка, м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. Драг. 243. 3) Школьникъ, бурсакъ. К. ПС. 70. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Вх. Лем. 413. Отсюда-же и выраженіе: би́тий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Ном. № 5704. Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). Ном. № 13740. 4) Рыболовный снарядъ, разновидность я́тіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. Черн. Губ. Вѣд. 1853, № 9, стр. 62. 5) Насѣкомое = Бомок. Вх. Пч. I. 7.
Жа́ків, кова, ве. Принадлежащій школьнику, пѣвчему. Жа́кова хи́жа = Жаківка. Вх. Лем. 413.
Жаківка, ки, ж. Помѣщеніе для церковныхъ пѣвчихъ. Вх. Лем. 413.
Жакува́ння, ня, с. Разграбленіе, расхищеніе. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом. К. МБ. X. 13.
Жакува́ти, ку́ю, єш, гл. Грабить, расхищать. Зараз і почали вози своїх старшин жакувати. К. ЧР. 345. Прийшли москалі Січ жакувати. ЗОЮР. I. 141. Пожакували всі крамні коморі, як жакували з ним у бусурман. К. ПС. 102.
Жали́ва, ви, ж. Крапива, Urtica urens L., Urtica dioica L. Каменец. у.
Жали́ти, лю́, ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.
Жа́литися, люся, лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. II. 151. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Жалиця, ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. I. 7.
Жа́ліб, лобу, м. Скорбь. Стали в ту-
