ти. МВ. III. 63. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. К. Іов. 40. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх. Щог. Сл. 90.
Жи́тний, а, е. Ржаной. Житне борошно. Житна солома.
Жи́тник, ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця). Ном. № 294, № 122.
Жи́тнисько, ка, с. = Житнище. Вх. Зн. 17.
Жи́тниця, ці, ж. Ржаная солома. Н.-Волын. у.
Жи́тнище, ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.
Житня́к, ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Житняний, а, е = Житний. Вх. Лем. 413.
Житня́нка, ки, ж. Ржаная солома. Вх. Лем. 413.
Жи́то, та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. № 5845. Жита́. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата, 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. I. 209. Ум. Жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.
Житов'я́, в'я́, с. 1) Житье. Левч. 40. 2) = Жилище. На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня. МВ. (О. 1862. I. 97).
Життєви́й, а, е. Жизненный. Желех.
Життє́пис, су, м. Біографія.
Життєпи́сний, а, е. Біографическій. Желех.
Життє́чко, ка, с. Ум. отъ життя.
Життя́, тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Єв. Мр. III. 4. Звання козаче, а життя собаче. Ном. № 790. Яке життя, така й смерть. Ном. № 7101. За життя́ = За живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Св. Л. 117. Ум. Життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку. Чуб. V. 463.
Житце́, ця́, с. Ум. отъ жито.
Жи́тяний, а, е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. III. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.
Жи́хлий, а, е. Подобный, похожій. Вх. Зн. 17.
Жихуне́ць, нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Жи́ця, ці, ж. = Ложка. Вх. Лем. 413. Ум. Жичка. Вх. Лем. 413.
Жича́ти, ча́ю, єш, гл. = Позичати. Угор.
Жи́чечка, ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.
Жи́чити, чу, чиш, гл. = Зичити. Тим не жичу тобі лиха, роскажи, будь ласкав, зтиха. Ном. Боярину, красний паничу, доброго здоров'я жичу. Мет. 202.
I. Жи́чка, ки, ж. 1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. Ном. 2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Гол. Од. 47, 54. Ум. Жи́чечка.
II. Жи́чка, ки, ж. Ум. отъ жиця.
Жичли́вий, а, е = Зичливий. Доле моя нещаслива, коли будеш мі жичлива. Гол. III. 396.
Жичли́вість, вости, ж. = Зичливість. Желех.
Жінва́, ви, ж. соб. Женщины, бабье. У тому Кодаці (слобода) жінва так чирінями й сидить.
Жі́нка, ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінка і малії діти. Мет. 94. Ум. Жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67.
Жіно́та, ти, ж. = Жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме. Ном. № 13148.
Жіно́тва, ви, ж. = Жінота = Жінва. Волч. у.
Жіно́цтво, ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. Кв. I. 138. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Жіно́цький, а, е = Жіночий. Гетьма-
