заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.
Запле́нтатися, таюся, єшся, гл. Забресть.
Заплеска́ти, щу́, щеш, гл. 1) Заплескать. Заплескала в долоні. Левиц. I. 352. 2) См. Запліскувати.
Заплести́, ся. См. Запліта́ти, ся.
Заплеухи, ух, ж. мн. Родъ дѣтской игры въ прятки. Ив. 51.
Запли́ванець, нця, м. = Постіл. Вх. Зн. 20.
Заплива́ти, ваю, єш, сов. в. запливти́, ву́, ве́ш, гл. Заплывать, заплыть. Де ж ти водою, доле, запливла? Чуб. V. 504.
Заплига́ти, гаю, єш, гл. Запрыгать.
За́плід, лоду, м. 1) Оплодотвореніе. 2) Расплодъ. Купила курочку на заплід.
Заплі́скувати, кую, єш, сов. в. заплеска́ти, щу́, щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.
Заплі́снявий, а, е. Покрытый плѣсенью. Кв. II. 188.
Заплі́снявіти, вію, єш, гл. Заплесневѣть, покрыться плѣсенью. Котл. Ен.
Запліта́ння, ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Запліта́ти, та́ю, єш, сов. в. заплести́, ту́, те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітав сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
Запліта́тися, та́юся, єшся, сов. в. заплести́ся, ту́ся, те́шся, гл. Заплетаться, заплесться. Заплітайся, плетінь, заплітайся. Мет. 295. Не буду більше так заплітаться. Св. Л. 15.
За́плітка, ки, ж. Косоплетка. Гол. Од. 60. О. 1862. IV. 8. См. Кісник. Ум. За́пліточка.
Заплі́ття, тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ. Вх. Лем. 416.
Заплі́тувати, тую, єш, гл. = Заплітати.
За́плішечка, ки, ж. Ум. отъ за́плішка.
Запліши́ти. См. Заплішувати.
За́плішка, ки, ж. Заклинокъ, клинышекъ для заклинки, закрѣпы топорища, ручки молотка и пр. Ум. За́плішечка.
Заплі́шування, ня, с. Заклиниваніе.
Заплі́шувати, шую, єш, сов. в. запліши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Чуб. VII. 403. Заплішив ніжку в ослоні. Константиногр. у. Запліши щабель у драбині, а то хитається. Харьк. у. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. „Та вже не що, становіться!“ заплішив соцький. О. 1862. IX. 64. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Заплішува́ти, шу́ю, єш, гл. = Заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Запло́джувати, джую, єш, сов. в. заплоди́ти, джу́, диш, гл. Расплаживать, расплодить, разводить, развесть.
Заплу́тати, ся. См. Заплутувати, ся.
Заплу́тувати, тую, єш, сов. в. заплу́тати, таю, єш, гл. Запутывать, запутать.
Заплу́туватися, туюся, єшся, сов. в. заплу́татися, таюся, єшся, гл. Запутываться, запутаться. Як стояла, так і впала, заплуталася в плахтину. Чуб. V. 378.
Запльо́вувати, вую, єш, сов. в. заплюва́ти, люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Заплю́виця, ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria. Вх. Пч. I. 7.
Заплю́скати, каю, єш, гл. Заплескать (о водѣ).
Заплю́снути, ну, неш, гл. Заплеснуть. У човен хвиля заплюснула.
Заплю́щити, ся. См. Заплющувати, ся.
Заплю́щувати, щую, єш, сов. в. заплю́щити, щу, щиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза), зажмуривать, зажмурить. Заплющує очі від сонця. Переносно: заплю́щити о́чі — умереть. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Чуб. V. 177.
Заплю́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. заплю́щитися, щуся, щишся, гл. Закрывать, закрыть глаза, зажмуривать, зажмурить.
Запля́ми́ти, млю́, ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Запля́ми́тися, млю́ся, ми́шся, гл. Запятнаться, запятниться. Прокинулась, не стямилась, як спідничка заплямилась. Нп.
