Ба́ґари, мн. Широкій кожаный поясъ. Желех.
Бадва́к, ка́, м. То же, что лемко, но выговаривающій л вмѣсто в, напр.: я бил, я гварил (изъ мѣстности около венгерской границы). Вх. Лем. 389.
Баде́ня, ні, ж. = Бакай. Вх. Зн. Лем. 389.
Бадили́на, ни, ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. I. 118. Ум. Бадили́нка. Ув. Бадиляка.
Бади́лля и баді́лля, ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. I. 52. Ум. Бади́ллячко.
Бадиля́ка, ки, ж. Ув. отъ бадилина.
Ба́діка, ки, м. Названіе старшаго по лѣтамъ мужчины, брата и пр. Желех. Ум. Бадічка, ба́дічко.
Бадо́ня, ні, баду́ня, ні, ж. = Баденя. Вх. Лем. 389. Ум. Баду́нька.
Ба́дьо, дя, м. Батя. Этимъ именемъ называютъ также въ нѣкоторыхъ мѣстахъ всякаго старшаго по лѣтамъ мужчину. Бадю! возьміт мене на віз! Шейк.
Бадьо́р, ру, м. Бойкость, проворство.
Бадьори́стий, а, е. Бойкій, лихой, молодецкій. Чуб. I. 230. Г. Барв. 44. Сам був такий бадьористий: козаки… казали проміж себе — орел! Стор. М. Пр. 149.
Бадьори́сто, нар. Бойко, лихо.
Бадьори́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Бодриться, молодиться, молодечествовать. Левиц. Пов. 34. А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться. Шевч.
Бадьо́рний, а, е. = Бадьористий. Ум. Бадьорне́нький.
Бадьо́рно, нар. = Бадьористо. Ум. Бадьорне́нько.
Бадя, (ді, м.?) Лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Бає́вий, а, е. Сдѣланный изъ баї (см. бая). Приходила і ся сюди в червоній юпочці баєвій. Котл. Ен. I. 19.
Ба́єчка, ки, ж. Ум. отъ байка.
Бажа́ний, а, е. Желанный, жданный. Шейк.
Бажа́ння, ня, с. Желаніе. Бажання досягти до того, про що марила. Левиц. I. 300.
Бажа́ти, жа́ю, єш, гл. Сильно желать, хотѣть. Котл. Ен. II. 10. Хиба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська? Ном. № 1588. Проси в мене чого бажаєш. Ев. Мр. XV. 22. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Бажа́тися, жа́ється, гл. безл. Хотѣться. Все йому бажається долі. Вже сталося, як йому бажалося. Левиц. Пов. 41.
Бажи́ти, жу́, жи́ш, гл. Жаждать, сильно желать. Желех. В Чорногорі Роман лежит, студеної води бажит. Гол. I. 159.
Бажи́тися, жи́ться, гл. безл. Хотѣться. Най ся тобі не бажить печеного рака. Ном. Най тобі ся того не бажить, чого ся дома не держить. Ном. № 2686.
Базала́, ли́, об. Мямля, неповоротливый. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Базалу́чча, ча, с. соб. Разный хламъ. Аф. 291. Там лежало старе залізо, мотузки і усяке базалучча.
База́р, ру, м. = Базарь.
Базари́нка, ки, ж. Подарокъ, взятка. Мкр. Г. 19. Ти базаринку любиш брати, а людям в нужді помагати не дуже, бачу, поспішивсь. Котл. Ен. II. 31. Ти думаєш, та сука тебе любить? Базаринки твої любить, завернися, бо тя згубить. Федьк. Ум. Базари́ночка.
Базари́сько, ка, с. = Базарище. Желех.
База́ри́ще, ща, с. Мѣсто, гдѣ собирается базаръ. Як пішов дідище та на базарище. Чуб. V. 842.
Базарко́вий, а, е. Базарный, рыночный. Рядовина́ базарко́ва. См. рядовина 1. Вас. 168.
База́рний, а, е. 1) Базарный, торговый, рыночный. Завтра день базарний. Мир. Пов. II. 55. 2) Какъ существ. Торговый надзиратель. Шейк. Сьогодня базарний приходив. Мир. Пов. II. 54.
Базарува́ти, ру́ю, єш, гл. = Базарювати.
База́рь, рю, и база́р, ру, м. 1) Базаръ, рынокъ. Утоптала стежечку через яр, через гору, серденько, на базар: продавала бублики козакам. Шевч. 2) Базарный день. У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше. МВ. I. 115.
Базарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть на базарѣ съ тѣмъ, чтобы торговать, покупать или продавать что нибудь. Чи ви добре сьогодня базарювали? Полт.
Ба́зі, зів, м. мн. Разговоръ, росказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі. Екатериносл.
