Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/74

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

шку́ра бараба́нська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.

Бараба́нчик, ка, м. Барабанщикъ. Ой іде, іде барабанчик, путкувками креше. Гол. I. 309.

Бараболі́нник, ка, м. Пирогъ съ картофелемъ. МУЕ. I. 102.

Барабо́линня, ня, с. соб. Стебли картофеля. Правобереж.

Барабо́лисько, ка, с. Мѣсто, гдѣ росъ картофель. Вн. Зн. 1.

Барабо́ля, лі, ж. = Картопля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. Наварила бараболі. Чуб. V. 3. Ум. Барабо́лька. Грин. III. 517.

Барабо́сити, шу, сиш, гл. 1) Болтать, балагурить, калякать. Лохв. у. 2) Бить ладонями по спинѣ въ игрѣ въ ярки. Ив. 34.

Бара́н, на́, м. 1) Баранъ, самецъ овцы. Вас. 197. Чуб. I. 129. Овечку стрижуть, а баран дріжить. Посл. 2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами. КС. 1898. VII. 44. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. VI. 462. 4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 462. 5) Цилиндръ въ воротѣ, барабанъ, на который наматывается канатъ. Лубен. у. МУЕ. I. 45. 6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки. Вх. Пч. II. 25. 7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани… Мир. Пов. I. 113. Ум. Баране́ць, бара́нчик. Ув. Барани́ще.

Баране́ць, нця́, м. 1) Ум. отъ баран. Небольшой баранъ. Рудч. Ск. II. 129. Вас. 197. Понесла на посвяченіе паску, баранця печеного. Кв. Чи всі вівці покотилися, чи баранці породилися? Чуб. III. 454. 2) Колодка, на которую навивается веревка въ плотницкомъ инструментѣ, называемомъ шнур. Черниг. 3) Желѣзная палочка у удилъ, застегивающаяся въ колечко отъ уздечки. Міусск. окр. 4) Бекасъ. Полт. Вх. Пч. II. 14. См. Вівчарик 3, Баранок, баранчик. 5) Раст. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127. 6) мн. Баранці́. Легкія тучи, перистыя облака, пѣнистыя волны.

Бара́нина, ни, ж. Баранина. Приніс Хвесько додому баранину та й кинув її на долівці, а собаки донюхались та й ззіли. Стор. I. 27. Наварила борщу з бараниною. Черниг. у. Ум. Бара́нинка. От вам стегно баранинки. Стор. I. 27.

Барани́ця, ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).

Барани́ще, ща, м. Ув. отъ баран.

Бара́нка, ки, ж. = Вівця? Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка (изъ заговора). Мил. М. 40.

Бара́нковий, а, е. Барашковый. Шейк.

Бара́нник, ка, м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36.

Барання́, ня́, с. Грязь, налипающая на спицахъ колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.

Бара́нок, нка, м. Бекасъ, Gallinago gallinula. Вх. Уг. 226. См. Баранець 4.

Бара́нта, ти, ж. Стадо овецъ. Черном.

Баранча́, ча́ти, с. Барашекъ. Сим. 209.

Бара́нчик, ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. I. 8. 2) Бекасъ. Полт. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. I. 33. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. Ив. 34. 6) Часть уздечки. См. Гнузда. 7) мн. Бара́нчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. Бара́нчичок.

Баранчу́к, ка, м. = Баранець 1. Желех. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка. Гол. IV. 512.

Бараня́, ня́ти, с. = Баранча. Шейк. Ум. Бараня́тко, бараня́точко.

Бараня́р, ра́, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.

Бараня́тко, бараня́точко, ка, с. Ум. отъ бараня.

Бара́нячий, а, е. 1) Бараній. Баранячий смух. 2) Бара́нячий пра́зник. День 26-го ноября (въ этотъ день совершается случка барановъ съ овцами). Новомоск. у.

Барасу́лі, су́ль, ж. мн. Большія стеклянныя желтыя бусы. Шейк.

Барашкува́ти, ку́ю, єш, гл. Болтать, растабаривать. Вх. Зн. 1.

Барбачія, чії, ж. Пт. Galerita cristata, хохлатый жаворонокъ. Вх. Лем. 390.

Барбо́льки, льок, ж. мн. Раст.: а) Fisaria ranuncoloides. Вх. Пч. II. 31. б) Scrofularia nodosa. Вх. Пч. II. 36.

Барбо́ля, лі, ж. = Бараболя. Вх. Пч. II. 36.