дуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Рудч. Ск. II. 15. См. Капель. 3) Шляпа. Гол. Од. 48, 75. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Гол. Ум. Капелю́шокъ. Желех.
Капелю́ха, хи, ж. Зимняя теплая шапка съ отворачивающимися наушниками, концы которыхъ завязываются подъ подбородкомъ. См. Капель. Іде зіма проти літа у кожусі і червоних чоботях, в капелюсі, в рукавицях. Чуб. I. 13.
Капелю́ш, ша, м. Шляпа. Ходили в капелюшах, а тепер босенькі ходять. Ном. 2) мн. Листья растенія Nuphar luteum Smith, а также Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129.
Капелюша́нка, ки, ж. Кусокъ старой шляпы. Желех.
Капелю́шок, шка, м. Ум. отъ Капелюх.
Капеля́н, на, м. Капелланъ.
Капеля́нець, нця, м. Музыкантъ. Поки стали капелянці різать походної, і весілля до Покрови ринулось святої. Мкр. Н. 25.
Капе́стра, ри, ж. Уздечка. Шух. I. 79. Kolb. I. 65.
Ка́пець, пця, м. 1) Кожаная обувь безъ голенищъ, опорки, туфли. Від злого давця бери й капця. Ном. А дід бабці купив капці, та короткі були, то втяв пальці. О. 1861. XI. 68. (Нп.). 2) Родъ суконныхъ шитыхъ носковъ. Гол. Од. 67. Иногда къ нимъ пришивается продолженіе, охватывающее икры ногъ. Шух. I. 125. 3) Переносно: конецъ, смерть. Як де нагрюкають якого жида, там йому й капець. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. См. Капут.
Ка́пи, пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
Капи́рь, ря, м. Мужикъ? А шо ви капирі, чи запорожці? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Капита́л, лу, м. Капиталъ. Наша плодюча країна бідна на гроші, бо… капитали постягали туди десь за Оку. О. 1861. IX. 181.
Капитали́ста, ти, м. Капиталистъ. Покористуються тільки деякі капиталисти. О. 1861. IX. 181.
Капита́н, на, м. 1) Капитанъ въ войскѣ. Вона на салдатів не дуже й доглядалась, все дивилась на капитана. Кв. 2) Капитанъ корабля. (Матрос) на вахті стоя, журився сам собі чогось, та й заспівав, звичайне тихо, щоб капитан не чув. Шевч. 576. Ум. Капита́ник. Вона, обнімаючи, пестувала його: і капитанику мій, і соколику, і голубчику. Кв. I. 177.
Капита́новий, а, е. Капитанскій. За капитанового денщика. Кв. I. 188.
Капита́нський, а, е. Капитанскій. Стане панеєю, як буде капитанська теща. Кв. I. 196.
Ка́пиця, ці, ж. 1) = Капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309. 2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну. 3) мн. Гребень крыши на избѣ. Вх. Зн. 24. 4) Бранное слово.
Ка́пище, ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми капищами. К. Псалт. 182.
Ка́пів, пова, м. Охотничья собака. Шух. I. 235.
Ка́пка, ки, ж. 1) Капля. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 2) Крапинка, пятнышко, точка. Камен. у. 3) Вышивка въ видѣ розеты. Гол. Од. 73. Ум. Ка́почка.
Капка́н, ну, м. Капканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст. Мнж. 2) Ум. Капкане́ць. Желех.
Капкани́стий, а, е. Испещренный крапинками. Вх. Зн. 24.
Капка́ч, ча́, м. Деревянная крышка къ котлу. О. 1862. V. Кухар. 38.
Каплаву́х, каплау́х, м. Вислоухій.
Каплавухий, а, е. = Капловухий. Чи ба який капловухий! Полт. г.
Капли́на, ни, ж. = Капели́на.
Капли́ця, ці, ж. Часовня. І в віфліємськую каплицю пішов молиться вірний Гус. Шевч. II. 33. Ой ходімо у каплицю, Богу помолюся. У нас каплиця, а не церква. О. 1861. XI. 108. Ум. Капли́чка. На пригорі, ніби капличка, козацька церква невеличка. Шевч. 407. Чи ти знаєш ту капличку, що в кінці парку? Стор. I. 182.
Капли́чка, ки, ж. Ум. отъ капли́ця.
Ка́плі. См. Капель.
Каплову́хий и каплоу́хий, а, е. 1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Ном. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за 'днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. 2) Каплоу́ха ша́пка = Капелюха. Були кожухи, усякі пояси, ша́пки — і козацькі, і каплоухі. Кв.
Каплу́н, на́, м. 1) Кладеный, холощеный пѣтухъ. У містечку Берестечку
