гано й доступиться: не висихає ніколи, а свині й барложаться. Богод. у.
Ба́рма, ми, ж. Мундиръ, ливрея. Гол. I. 150. См. Барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Кіев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. Барми́ця, барми́чка. Черк. у.
Бармува́ти, му́ю, єш, гл. Собирать накипь, пѣнку. Канев. у. См. Барма.
Бармува́тися, му́юся, єшся, гл. — під кого. Поддѣлываться подъ кого, подражать кому. Наші пластуни одягаються в черкеську одежу і, під їх бармуючись, запускають бороди хто хоче. О. 1862. II. 65. Пластун в плавні держить похід тії звірини, під котру бармується. О. 1862. II. 63.
Барна́, ни́, м. Темносѣрый волъ. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый волъ. Вх. Лем. 390.
Барна́вий, а, е. Бурый. Куропатва барнава. Вх. Лем. 390.
Барна́к, ка́, м. Загнутый конецъ ґирлиґи, ея деревянный крюкъ. О. 1862. V. Кух. 36. Мнж. 176.
Барна́стий, а, е = Барнястий. Желех.
Барник, ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 390.
Барно́ха, хи, ж. Корова темносѣрой масти. Желех.
Барну́ля, лі, ж. Корова краснобурой масти. Вх. Лем. 390.
Барня́вий, а, е = Барнавий. Вх. Лем. 390.
Барня́стий, а, е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Ба́рок, рку, м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ.
Ба́ртка, ки, ж. Верхняя часть топірця, имѣющая форму топора. Части ея: обу́х и плас съ ві́стрям. Шух. I. 289.
Бару́ля, лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох. Бор. 21.
Барха́н, ну, м. Бумазея.
Бархано́вий, а, е. Бумазейный. Шейк.
Баршан, ну, м. = Оксамит. Вх. Уг. 227.
Баршановий, а, е. = Оксамитовий. Вх. Лем. 390. Змия́ баршанова. Гадюка обыкновенная, Pelias berus. Вх. Лем. 390.
Ба́с, са́, м. 1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. Котл. Ен. Співа́ти баса́. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. Харьк. г. Говори́ти баса́. Говорить басомъ. Св. Л. 130, 279. 2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. Чуб. V. 1117. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. Нп. 3) На бас бра́ти кого́. Поднимать на смѣхъ кого. Фр. Пр. 23. 4) Ба́сом диви́тися, погляда́ти. Непріязненно смотрѣть, посматривать. Фр. Пр. 23. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Чуб. V. 653. Ум. Ба́сик, басо́к. Дівчата співають і він басика тягне. Кіев. Ув. Баси́сько, баси́ще, басю́ка, басю́ра. От у Семена басю́ра: як ревне, так аж шибки бряжчать. Харьк.
Басаври́нок, нку, м. = Басаринок 1. О. 1862. V. 109.
Баса́ма́н, ну, м. 1) Полоска, напр. въ матеріи. Ху́стка в басама́ни. Полосатый платокъ. Шейк. Спідниця в басамани. Вх. Зн. 2. 2) Полоса на тѣлѣ отъ удара. Прийди, прийди, щось ті дам, через плечі басаман. Шейк. 3) Галунъ, позументъ. Шух. I. 122, 275.
Басама́нити, ню, ниш, гл. Дѣлать полосы (ударяя). Желех.
Басама́ння, ня, с. Домашняя утварь, рухлядь. Чи ти вже повиносив горшки, кочерги — усе басамання, щоб мазати хату? Могил. Подол.
Басамо́нка, басаму́нка, ки, ж. = Крайка. Вх. Лем. 390.
Басаму́га, ги, ж. = Басаман 2. Басамуги по мені поробив. НВолын. у.
Баса́н, ну, м. Обшивка около платья. Поняв собі дівку туркеню-чужоземку, у зеленій сукні з білими басанами. Лукаш. 45.
Басану́нка, ки, ж. = Басамонка. Вх. Лем. 390.
Басанунча́, ча́ти, с. Маленькая крайка. Вх. Лем. 390.
Баса́нь, ні, ж. Крытая галлерея вокругъ церкви. ЗЮЗО. II. 143. См. Опасання 2.
Басара́бець, бця́, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: „ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти“. Грин. III. 563.
Басара́бія, бії, ж. 1) Бессарабія. Три парубки пішли на Басарабію зароблять. Рудч. Ск. I. 198. 2) Іти́ на Басара́бію, кромѣ прямого значенія: быть бродягой, находиться въ бѣгахъ. Шейк.
Басара́бський, а, е. Бессарабскій. Левиц. Пов. 217.
