Басари́мок, мку, м. = Басаринок 1. Дітям усього понавозив — усяких басаримків. Рудч. Ск. II. 113.
Басари́нка, ки, ж. и басари́нок, нку, м. 1) = Базаринка. Чуб. I. 231. 2) Прибавка къ платѣ. „Запродайте мені свою землю“. — Та я вже запродав. — „Та я вже вам басаринку карбованця наділю“. Хорольск. у. 3) Отработокъ, помощь работою, доставляемая половинщиками. Борз. у. Є тут з наших заможна козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться, басаринок одробляють. Г. Барв.
Басару́нок, нку, м. Сѣно или трава, которое даютъ коровѣ въ то время, когда ее доятъ. Шух. I. 170, 188, 193.
Ба́си, сів, мн. = Басамани. Баси по мені поробив. НВолын. у.
Ба́сик, ка, м. Ум. объ бас.
Баси́ста, ти, м. Играющій на контрабасѣ. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. II. № 782.
Баси́стий, того, м. = Басиста. „А добрі горобці в молоці!“ — Чи ти ж їв? — „Ба ні! казав басистий, що бачив цимбалистий через дірочку, як жиди їли“ Ном. № 7809.
Баси́сько, ка, м. Ув. отъ бас.
Баси́ти, шу́, си́ш, гл. Издавать звукъ баса, басить.
Баси́ще, ща, м. Ув. отъ бас.
Баскали́читися, чуся, чишся, гл. Артачиться, сопротивляться. Не баскаличивсь би та йшов. Котл. Ен. III. 31. Не баскаличся, бери те, що дають; може пересердяться, дадуть і більше. Уман. у.
Баски́й, а́, е́. Рѣзвый, ретивый, рьяный. Поїхала в своїм ридвані баскими конями як звір. Котл. Ен. II. 39.
Басо́вий, а, е. 1) Басовой. Басова нота. Левиц. I. 135. 2) Контрабасный. Басова струна. 3) Басо́ве у́хо. Родъ орнамента въ писанкѣ, напоминающаго конецъ грифа въ контрабасѣ. МУЕ. I. 194.
Басо́к, ска́, м. 1) Ум. отъ бас. Очеретя́ний басо́к? Високий таранкуватий паламарь, насупившись, гув очеретяного баска. Мир. Пов. II. 60. 2) Басовая струна. Нижнее do (въ кобзѣ, торбанѣ). КС. 1892. III. 383.
Басо́ля, лі, ж. Віолончель. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Теперь мнѣ не до того. Чуб. II. 678.
Бастрюк, ка́, м. = Байстрюк.
Бастря́, ря́ти, с. = Байстря.
Басува́ння, ня, с. Дѣйствіе того, кто басує.
Басува́ти, су́ю, єш, гл. 1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує… от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = Мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому́. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Басурма́н, на, м. и пр. = Бусурман и пр. Мет. 77.
Ба́ська, ки, ж. Названіе овцы. Kolb. I. 65. См. Базька 1.
Басю́ка, ки, м. Ув. отъ бас. А басюка на увесь двір, — мов той бугай гуде у болоті. Стор. II. 29.
Басю́ра, ри, м. Ув. отъ бас.
Батале́в, ва и батале́й, лея, м. Мутовка въ маслобойнѣ. Вх. Зн. 37.
Баталійо́н, ну, м. Баталіонъ. Три баталійони війська. Гн. I. 54.
Бата́лія, лії, ж. Сраженіе, битва. ЗОЮР. I. 123. Климовський… служив в полку пана Кочубея на баталії з шведами. Котл. НП. 398. Треба було цару йти на баталію. Чуб. II. 215.
Ба́теньків, кова, ве. Принадлежащій отцу, батюшкѣ. Чуб. II. 18. Первий же двір — свекорків, другий же двір — батеньків: Маркев. 139.
Ба́тенько, ба́течко, ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Чуб. III. 290. Рудч. Ск. II 183. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Чуб. III. 203. Да нема роду ріднійшого над батечка. Чуб. V. 439. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. Батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Кв. Часто во мн. ч. Ба́течки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок. Кв.
Батівня́, ні́, ж. = Батова 1. (Хан) з батівнею втіка проклятий. К. (Правда 1868, 320).
Баті́г, тога́, м. 1) Кнутъ, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. Левиц. Пов. 98. 2) Рычагъ въ ступѣ для толченія пшена, на который надавливаютъ ногой. Черк. у. 3) Раст. Scorzonera rosea. Лв. 101. 4) мн. Батоги́. а) Стелющіеся стебли, усы у огурцовъ, дынь. Кавуни дуже далеко погнали батоги. Золотон. у. б) Раст. Chondrilla juncea L. ЗЮЗО. I. 116. 5) Петро́ві батоги́. Раст.
