Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом. К. ЧР. 135.
Клопотія́, тії́, ж. = Клопота́. Камен. у.
Клопотли́вий, а, е. = Клопітний. А тим часом, як в одній хаті весела молодість пісень співає, в другій хаті клопотлива старість раду радить. Левиц. I. 175.
Клопотний, а, е. = Клопітний.
Кло́потно, нар. = Клопітно.
Клопотня́, ні́, ж. Хлопоты. Не думаючи прогнівити Бога, перемішував слова молитви з хазяйською клопотнею. Левиц. I. 246.
Клопото́чка, ки, ж. Ум. отъ клопота.
Клопоту́н, на́, м. Хлопотунъ.
Клопоту́ха, хи, ж. Хлопотунья. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко да й те оддасть своїм курчаткам, так і я усе до останнього жупана пороздавав своїм діткам. К. ЧР. 266.
Клоти́ти, клочу́, тиш, гл. = Колотити 1. Мнж. 182.
Клохті́ти, хчу, тиш, гл. Сильно кипѣть. Вх. Уг. 245.
Клоча́ник, ка, м. Кустарь плетельщикъ сѣтей. Такъ называются они въ Лохвицкомъ и смежныхъ уу., потому что закупаютъ на окрестныхъ ярмаркахъ клоча́нку. Вас. 187.
Клоча́нка, ки, ж. Пряжа изъ пакли, охлопьевъ, оческовъ. Вас. 187.
Клочкува́тий, а, е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати… довгу клочкувату бороду. Мир. ХРВ. 239.
Кло́ччя, чя, с. Пакля, охлопки. Чоловік мій вдався вже геть то гнучкий, як батіг з клоччя. Левиц. Пов. 336. У йо́го в голові́ кло́ччя. Онъ глупъ. Мені памороки забито киями, а в вас мабудь ізроду в голові клоччя. К. ЧР. 283. Ум. Кло́ччячко. У неї очіпок штопненький, тілько вже постарів, клоччячко видно. Ном. № 8454. Я думала, що нагаєчка з клоччячка, а вона, проклята, з протичка. Чуб. V. 596.
Клоччяни́й, а́, е́. Изъ пакли.
Клуб, ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. I. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Клуба́тий, а, е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Клубетува́ти, ту́ю, єш, гл. Свиваться, свертываться (о червѣ). Вх. Лем. 425. См. Клюбачитися.
Клубо́к, бка́, м. Клубокъ. По нитці й клубка можна найти. Ном. № 7425. Ум. Клубо́чок. Прийдеться ниточка до клубочка. Ном. № 4092. Мати Божа панчішку плете, а вони перед нею золоті клубочки держать. ЗОЮР. I. 305.
Клубота́тися, чу́ся, чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. I. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. I. 47.
Клубо́чок, чка, м. Ум. отъ клубок.
Клубу́к, ка́, м. Круглый, куполообразный навѣсъ надъ гончарной печью. Вас. 180.
Клумакуватий, а, е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, що і до чого. Кіев. г.
Клу́мля, лі, ж. Рыболовный снарядъ — сѣть, напяленная на прутья, соединенные въ видѣ трехгранной призмы. Радом. у.
Клу́нище, ща, с. Мѣсто, гдѣ стоитъ клуня. А на той час Антін гній із клунища возив. Г. Барв. 310.
Клу́нок, нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Полт. г. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Левиц. I. 37. Зоставив він їй клунок з харчами. Стор. МПр. 28. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Харьк. г. Ум. Клу́ночок. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками. Левиц. I. 38.
Клу́нька, ки, ж. Ум. отъ клу́ня.
Клу́ня, ні, ж. Рига, гумно, овинъ, житница. Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай. Ном. № 446. Спогляньте на птаство небесне, що не сіють і не жнуть, а ні збірають у клуню. Єв. Мт. VI. 26. Ум. Клу́нька. Побачила наших воликів та клуньку повну збіжжя. Г. Барв. 258.
Клус, са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Клусува́ти, су́ю, єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня. НВолын. у.
Кльоб, ба, м. Пучекъ связанныхъ послѣ очистки отъ кострики пеньки или льна. Шух. I. 147.
Кльок, (ка́?), м. Сьогодня врочище ярмарку ( = послѣдній день), сьогодня ж йому буде й кльок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кльо́ка, ки, ж. = Квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає кльокою, яка кльоче. Шух. I. 238.
