Колю́чка, ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Греб. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. I. 96). 4) = Колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Константиногр. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.
Колюше́нний, а, е. = Колішенний. Мнж. 92.
Колю́щий, а, е. = Колючий. Помостимо вам кладочки з колющого глоду. Мил. 65.
Коляда́, ди́, ж. 1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки́. Будьте здорові з колядою! Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. Нп.
Коляди́н, на? м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один. Грин. III. 36.
Коля́дка, ки, ж. Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходитъ для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе.
Коля́дний, а, е. Относящійся къ рождественскимъ святкамъ. На колядному попелі поставила горщик. Нп.
Коля́дник, ка, м. Поющій колядки. Під вікном колядник човпеться. Чуб. Ум. Коля́дниченько, коля́дничок.
Коля́дниця, ці, ж. Поющая колядки.
Коля́дниченько, ка и коля́дничок, чка, м. Ум. отъ колядник.
Колядува́ння, ня, с. Пѣніе колядок въ рождественскій вечеръ (25 декабря).
Колядува́ти, ду́ю, єш, гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсь колядувати, як вже й щедрувати пора. Ном. № 512.
Колядча́ний, а, е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Коля́к, ка, м. Раст. Xanthium Spinosum. Вх. Пч. I. 14.
Коля́ка, ки, ж. = Кіл. У иншого сокира за поясом, у того коса на плечі, а другий притяг із колякою. К. ЧР. 258.
Коля́ндра, ри, ж. Раст. Кишнецъ, Coriandrum sativum. Анн., 109.
Коля́р, ра́, м. 1) = Колісник. Вх. Лем. 426. 2) Мясникъ, рѣжущій свиней. Желех. См. Колій.
Коля́са, си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Чуб. V. 742. Їхала, кажуть, одна скупа пані… і попалася розбійникам: обступили колясу. МВ. III. 24. Ум. Коля́ска, коля́сонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Ном. № 4488. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Чуб. V. 536. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати. Грин. III. 548.
Коля́стра, ри, ж. = Молозиво. Подольск. г.
Ко́ма, ми, ж. Запятая. Читайте од слова до слова: не минайте а ні титли, а ні тії коми. Шевч. 214.
Комана́, ни́, ж. = Команиця.
Кома́нда, ди, ж. 1) Команда. 2) Отрядъ, команда. А тогді у нас у Черкасах команда стояла. ЗОЮР. I. 264. 3) Кружокъ, товарищи. Вже Оксана і зібрала свою команду: шатнулась, метнулась з кінця в кінець, веде низку дівчат. Кв. I. 161.
Командєрство, ва, с. Начальство военное. Господа москаль! а скажіть, будьте ласкаві, вашому командєрству, коли треба вівса, або якого борошна, то нехай прийдуть. Кв. I. 131.
Кома́ндувати, дую, єш, гл. Командовать. Сами кільки салдат воюються, а тих, що командують, і немає. Рудч. Ск. I. 107.
Комани́ця, ці, ж. 1) Трилистникъ, клеверъ, дятлина. На сім боці на толоці жовта команиця. Гол. II. 418. 2) Раст. Viola tricolor. Лв. 102.
Кома́нка, ки, ж. = Команиця. Желех.
Кома́рик, ка, м. Ум. отъ кома́рь.
Комари́стий, а, е. Изобилующій комарами.
Комари́ця, ці, ж. = Комарь. Вх. Зн. 27. Желех. Ум. Комари́чка.
Комари́ще, ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Комарі́в, ре́ва, ре́ве. Принадлежащій, свойственный комару. Шевчиха не злюбила, загадала шевцю черевики шити з комаревої шкури. Нп. З комаре́ву ні́жечку. Немножко, очень мало. Дайте мені з комареву ніжечку, з Антонову слізочку. Ном. стр. 283. Комаре́ві но́сики. Раст. = Сокирки.
