Коса́рик, ка, м. 1) Ум. отъ коса́рь. Гей нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. 2) мн. Раст. Кавалерскія шпоры, Delphinium consolida. Анн. 124.
Коса́ричок, чка, м. Ум. отъ коса́рь.
Коса́рка, ки, ж. 1) Сѣнокосильная машина. Екатер. у. ( Залюбовск.). 2) мн. = Косарик 2. Вх. Пч. I. 10.
Коса́рський, а, е. Косарскій. Рівняє роботу теслярську до косарської. Ном. № 10037. Косарі співали косарських пісень. Левиц. Пов. 109.
Коса́рь, ря́, м. 1) Косарь, косецъ. Гей нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний. Шевч. 2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio. Вх. Пч. I. 7. 3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья. Сим. 157. 4) Созвѣздіе Оріонъ. Чуб. I. 14. 5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. I. 10. Ум. Коса́рик, коса́ричок. Мій синочку, мій косаричку! Мил. 213.
Косарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох. Волч. у.
Косатарь, ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій коси́ці. См. Косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей. Чуб. IV. 201.
Коса́тий, а, е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Коса́тка, ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Косибав, ва, м. = Косарь 2. Вх. Лем. 427.
Ко́сий, а, е. 1) Косой. Постіл косий, а я босий. Чуб. 2) О столѣ: треугольный. По під стінами стояло 12 стільців, в кутках косі столики. Левиц. I. 133. 3) = Космина. КС. 1898. VII. 45.
Коси́льки, льок, ж. мн. Раст. = Сокирки. Вх. Пч. I. 10.
Коси́нець, нця, м. 1) Треугольникъ. 2) Треугольная полка въ углу комнаты. Ум. Коси́нчик. Попід стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки. Левиц. I. 133.
I. Косиня́, ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Міусск. окр.
II. Косиня́, ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась на свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята. Левиц. I. 199.
Коси́тень, тня, ж. Раст. а) Косатикъ, Iris. Вх. Пч. I. 10. Шух. I. 20. б) Aerus calamus. Шух. I. 21.
Коси́ти, шу́, сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить. Мет. 17.
Коси́ця, ці, ж. 1) Небольшая коса. 2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки. Харьк. г. 3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Маркев. 118. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці. Грин. III. 53. 4) = Косниця. А в пшениці золоті косиці. Нп. 5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Вх. Зн. 28. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Гол. IV. 514. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris. Вх. Уг. 246. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Вас. 152. Ум. Коси́чка, коси́ченька.
Коси́чити, чу, чиш, гл. Украшать цвѣтами или зеленью. Желех.
Коси́чка, ки, ж. Ум. отъ коси́ця.
Коси́ще, ща, с. Ув. отъ коса́.
Косі́нка, ки, ж. Плетеница изъ пеньки въ видѣ косы, — къ ней прикрѣпляютъ цвѣты, изъ которыхъ составляется вѣнокъ невѣсты. Вінок для княгині плетуть на косінці з прядіва… Дружко прив'язує оцю благословенну квітку (барвінок) до косінки… а доплітають його вже дівчата. О. 1862. IV. Рус. вес. 2.
Косма́к, ка́, ж. Космы, косы. Ось постій, каже, суча дочко: дай мені тебе за космаки піймати. К. ЧР. 204.
Косматі́й, тія́, м. Человѣкъ въ космахъ, косматый. Встрѣчено въ пасхальной виршѣ, въ приложеніи къ Іоанну Крестителю: Йван Косматій його хрестив. О. 1862. VI. 51.
Косма́читися, чуся, чишся, гл. Косматиться. Гол. Од. 35.
Косма́чки, чо́к, ж. мн. = Аґрус. Вх. Уг. 246.
Косма́шечка, ки, ж. Косматая. Овечко-космашечко, хто тебе напаше, моя машечко? Чуб. III. 170.
Ко́смик, ка, ж. Ум. отъ косом.
Косми́на, ни, м. Названіе вола съ неправильно посаженными рогами: одинъ
