Шерпа́тий, а, е = Шерепатий. Вх. Зн. 81.
Шерсте́бка, ки, ж. Небольшой рубанокъ для строганія вчернѣ. Шерстебка першу шерсть здіймає, потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він вже хиби не дасть. Подольск. г.
Ше́рстень, стня, м. = Шершень. Дивиться він, аж над дорогою гніздо шерстнів. Чуб. II. 316.
Шерстє́нник, ка, м. = Підклад 2. Шух. I. 78.
Шерсти́на, ни, ж. Шерстинка. Буде одна шерстина золота, друга срібна. Рудч. Ск. II. 71. Ні шерсти́ни (нема́ в дворі́). Нѣтъ скота, ни одной скотины. Ном. № 1508. Ум. Шерсти́нка, шерсти́ночка.
Ше́рстка, ки, ж. = Шерстина. Перед світом перекидається зайцем: одна шерстка золота, друга срібна. Чуб. II. 188.
Шерстки́й, а́, е́. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. Левиц. I. 163. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки.... шерсткі та чорні. Св. Л. 15.
Ше́рсть, ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Шерстя́ний, а, е. Шерстяной.
Шерть-верть, меж. = Круть-верть. См. Круть. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове.
Ше́рхнути, хну, неш, гл. 1) Подергиваться льдомъ. 2) Шероховатѣть (о кожѣ человѣка). 3) Зашелестѣть, зашуршать. Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне. Мир. ХРВ. 307.
Шерша́к, ка́, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.
Шерше́бка, ки, ж. = Шерстебка.
Ше́ршень, шня, м. Насѣк. Шершень. Чуб. 1. 52. Рудий шершень. Ном. № 3551.
Шершу́н, на, м. = Шершень. Угор. Вх. Пч. I. 8.
Шестери́к, ка́, м. 1) Шестерикъ (воловъ, лошадей). Сімсот волів в оборі, а шестерик в плузі. Чуб. V. 417. 2) Шлея съ шестью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Шестерни́ця, ці, ж. = Шестерня 1. Ум. Шестерни́чка, шестірни́чка. Орет мі плужок четверничкою, жич, Боже, на рік шестірничкою. Гол. II. 17.
Шестерня́, ні́, ж. 1) Шестерикъ, шестерка. Їде шляхом до Києва берлин шестернею. Шевч. 89. 2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. коро́бочка, а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз. штаґа; части шестерни: верете́но, обре́нці — круги верхній и нижній, въ которыхъ цилиндрическія ці́ви. Черниг. у. 3) Родъ циркуля у плотниковъ, бочаровъ и пр. Вх. Зн. 81.
Ше́стеро, числ. Шестеро, шесть душъ, шесть штукъ, шесть частей. Не дуже його постреляно: голівонька на четверо, а серденько на шестеро. Чуб. V. 948.
Шестиголо́вний, а, е. Шестиглавый. Шестиголовний змій. Мнж. 15.
Шестидеся́тка, ки, ж. Счетная единица (копа́) продаваемыхъ на базарѣ оконъ въ 60 штукъ. Вас. 150.
Шестикри́лий, а, е. Шестикрылый. Вбий шестикрилого.... змія. Чуб. II. 281.
Шестикри́лка, ки, ж. Имѣющая шесть крыльевъ. Вона — дванадцятикрилка, а я тільки шестикрилка; вона всім нам (відьмам) голова. О. 1862. IX. 33.
Шестику́тний, а, е. Шестиугольный. Шух. I. 174.
Шестику́тник, ка, м. Шестиугольникъ. Желех.
Шести́на, ни, ж. Шестая часть. К. Дз. 102. Ум. Шести́нка.
Шестинеді́лька, ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Шестипа́зурний, а, е. Съ шестью когтями на каждой лапѣ. Вбий шестикрилого.... шестипазурного змія! Чуб. II. 281.
Шестишагови́к, ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки. Драг. 189.
Шестірко, числ. Шесть штукъ. По шесті́рку дали́. Дали по шесть штукъ. Зміев. у.
Шех, ха, м. Сигнальный пистолетный выстрѣлъ. Чекайте, каже, мого шеха з пістоля. Вас. 210.
Шє́ва, ви, ж. = Щавель, Rumex crispus. Желех. Шух. I. 22.
Шиб, би, ж. Образъ, видъ, фигура. Вх. Зн. 82. Также и м. р.: шиб, бу. Не таки́м ши́бом. Не такимъ манеромъ. Харьк. у.
Ши́ба, би, ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. Ум. Ши́бка.
Шиба́йголовам. Сорвиголова. А коні наче знають, чого сим шибайголовам хочеться: скачуть, як кози, то сюди, то туди поміж кущами. К. ЧР. 92.
