Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/110

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Па́тли, па́тлі, лів, м. мн. Длинные волосы, космы. Невістка дівчину так і вхопила за патли. Г. Барв. 369. Тогді то жид-рандар стиха підхождає, козака за патлі хватає. Дума.

Па́тока, ки, ж. 1) Медъ безъ воску. Заліз як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Патока сахарная. Черк. у.

Па́толоч, чі, ж. 1) Истоптанное поле, потрава. Рк. Левиц. 2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Алв. 92. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч. Волч. у. 3) Остатки послѣ сбора конопли. Брацл. у.

Патолоча, чі, ж. Маленькое озеро. Вх. Лем. 447.

Патрамент, ту, м. Поколѣніе. Як здохне в дворі малигувата скотина: чи то свиня, чи овечка, чи то корова, до вже не буде добра, аж двадцять патраментів передохне. Кіев. у.

Па́трати, раю, єш, гл. 1) Очищать птицу отъ перьевъ, очищать отъ шерсти свинью. То локшину кришили, то птицю патрали. Кв. 2) Потрошить. Вівчарики прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом. Гліб.

Патрахі́ль, лі, ж. Епитрахиль. Рудч. Ск. I. 198. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. Св. Л. 109.

Патре́т, та, м. Портретъ. Се й сліпий розгледить, що се патрет, а не живий чоловік. Кв.

Патре́тник, ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Патріо́т, та, м. Патріотъ. Презавзятий патріот. Шевч. 463. Як слід доброму патріотові робити. О. 1861. IX. 180.

Патріоти́зм, му, м. Патріотизмъ. О. 1861. IX. 180.

Патріоти́чний, а, е. Патріотическій. К. Кр. 29.

Патріо́тка, ки, ж. Патріотка. К. Дз. 87.

Патрія́рх, ха, патрія́рха, хи, м. Патріархъ. Я патріярхові за розрішення та за заручини дам сто гривен. К. Бай. 13. Написав до її брата патриярхи. Гн. I. 140.

Патро́н, на, м. 1) Патронъ. І торбинка з сухарами, і муниця з патронами. Чуб. V. 970. 2) Патронъ, покровитель. 3) Святой, имени котораго посвящена церковь. О. 1861. XI. 108.

Патроха́ти, ха́ю, єш, гл. = Патрати. Жид заставив жидівку патрохать гиндика, а сам побіг по кварту горілки. Грин. II. 224.

Патрува́ти, рую, єш, гл. = Пантрувати. Підпали піч, та патруй, щоб не погасло. Борз. у.

Патьо́к, ку, м. Отдѣльная струя, текущая по поверхности, полоса текущей по какому-либо предмету жидкости. Хата тече, — по стіні патьоки знати. Патьо́ки попусти́ти. Расплакаться, разревѣться. Попустив патьоки, патьоки гірких сліз. Г. Арт. (О. 1861. III. 82).

Патьо́хи, хів, мн. Болтовня. Екатериносл. у. Піти́ у патьо́хи. Пуститься въ болтовню.

Патя́, меж., выражающее пустой разговоръ, болтовню. Патя та патя та й розпатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв.

Патя́кало, ла, с. Многоглаголивый человѣкъ. Лохв. у.

Патя́кати, каю, єш, гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає. Г. Барв. 290.

Патя́ки, ків, мн. Разглагольствованія. — роспусти́ти. Начать разглагольствовать. Роспустили патяки обоє. Мир. Пов. I. 133.

Паужіня, ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза. Вх. Лем. 447.

Пауз, за, м. = I. Рубель 1. Вх. Лем. 447.

Паузник, ка, м. Веревка для привязыванія пауза. Вх. Лем. 447.

Пау́к, ка́, м. и пр. = Павук и пр.

Пауки́, ків, м. мн. Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. II. 33.

Паучи́на, ни́, ж. = Паутина. Вх. Уг. 257.

Паучи́ня, ня, с. = Павутиння. Вх. Лем. 447.

Пах, ху, м. Запахъ. Кругом пах од трави і квіток. Сим. 204. Не люблю пива, ні паху його. Нп. У олії свиріпляній гарний пах. Лебед. у.

Паха́, хи́, ж. = Пахва. Узяв її по під пахи. АД. I. 278. Ум. Па́шка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки. Гол. I. 45.

Па́хання, ня, с. Нюханіе. Ум. Па́ханнячко. Барвіночок да для дівочок, рутка да м'ятка для паханнячка. Чуб. III. 483.

Па́хати, хаю, єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.

Пахва́, ви́, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку. Драг. 180.