Па́стіве́нь, вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья. Черниг. у.
Пастівни́к, ка́, м. = Пастівень. Шух. I. 168. Константиногр. у. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Федьк. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Лукаш. 153. Ум. Пастівничо́к.
Па́стка, ки, ж. 1) Ловушка, западня. Десь назнала лисиця у лісі пастку (вовківню) і там м'ясо було положене. Рудч. Ск. I. 21. 2) Мышеловка, крысоловка. Не шастайся, як миш по пастках. Ном. № 3163.
Пастра́ма́, ми, ж. Солонина изъ баранины. Св. Л. 48.
Пастрома, ми, ж. = Пастрама.
Пастрьо́ма, ми, ж. Кусокъ мяса, сала и пр. положенный въ ловушкѣ для приманки звѣря. — напр. въ мышеловкѣ. Мнж. 188. См. Пастрама.
Пасту́х, ха́, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. I. 41. Ум. Пастушо́к.
Пастухува́ти, ху́ю, єш, гл. Пастушествовать, быть пастухомъ. Черк. у. Мій син те літо пастухував. Волч. у.
Пасту́шечка, ки, ж. Ум. отъ пастушка.
Пасту́ший, а, е. Пастушій. Чиїх батьків я наровні не ставив з пастушими собаками моїми. К. Іов. 63.
Пасту́шити, шу, шиш, гл. = Пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить. Фр. Пр. 198.
Пасту́шка, ки, ж. 1) Пастушка. 2) = Пастирка. Вх. Пч. II. 12. См. Блисканка. Ум. Пасту́шечка.
Пастушо́к, шка́, м. 1) Ум. отъ пастух. 2) = Пасту́шка 2. Вх. Пч. II. 12.
Пасту́щина, ни, ж. Плата пастуху. Желех.
Пасть, ти, ж. 1) Пасть. А в иншого і зубів нема, сама пасть, що инша голова йому в рот улізе. Кв. 2) Ловушка для лисицъ: деревянный цилиндръ — выдолбленный буковый пень — осмів лежитъ горизонтально; въ верхнемъ боку его отверстіе, сквозь которое можетъ проходить вертикально стоящая надъ нимъ сту́па — бревно съ тяжестью на верхнемъ концѣ и двумя желѣзными остріями — зуба́ми — на нижнемъ, въ срединѣ стоитъ зрущик — палочка съ шнуркомъ, удерживающимъ сту́пу вверху. Ловушка вставляется въ нору лисицы, которая, выходя черезъ цилиндръ, толкаетъ зрущик, ступа падаетъ и остріями убиваетъ звѣря. Шух. I. 236.
Пасча́ний, а, е. Относящійся къ пасхальному хлѣбу. Пасча́на лопата. Лопата на которой сажаютъ въ печь пасхальный хлѣбъ. Вх. Лем. 447.
Па́счин, на, не. Принадлежащій пасхальному хлѣбу. Саджає… паску до печі, а також пасчину посестру. МУЕ. III. 44.
Пасчи́нка, ки, ж. Кадочка. Вх. Зн. 47.
Пате́льня, ні, пате́ля, лі, ж. Сковорода. Бердич. Брацл. у.
Па́тер, ру, м. = Патериця. Взяла ломаку… давай її баба тим патером почитати. Мнж. 140.
Патери́ця, ці, ж. Посохъ. Рудч. Ск. I. 61. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Шевч. 372. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю. К. ЧР. 226.
Пати́к, ка́, м. Палка, колъ. Грин. III. 520. Аж язик патиком став. Пане, бери черевик на патик. Ном. № 9902. Ум. Патичо́к. Чуб. V. 1140.
Пати́ка, ки, ж. 1) Палка. 2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти. Кв. 3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. Пати́чка.
Пати́нок, нка, м. Туфля. Бердич. у. Величний, як жидівський патинок. Ном. № 2497. Набула без панчіх патинки. Котл. Ен. II. 25. Подай патинки господині. Шевч.
Пати́чка, ки, ж. Ум. отъ патика.
Патичо́к, чка́, м. Ум. отъ патик.
Пати́ччя, чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Паткань, ні, ж. Зоол. Mur decumanus, большая крыса. Вх. Уг. 257.
Патлама́, ми́, ж. Плохое болотное сѣно съ осокой, камышемъ и пр. Вас. 207. Мнж. 188.
Патлами́ти, млю́, ми́ш, гл. Приводить въ безпорядокъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Патла́нь, ня́, м. Длинноволосый человѣкъ.
Патла́тий, а, е. Длинноволосый, косматый. Неси, Боже, патлатого, щоб було за віщо скубти. Чуб. I. 245.
Патла́ч, ча́, м. = Патлань. Чуб. VII. 412. Употр. также какъ насмѣшливое названіе для духовнаго лица. Мнж. 188.
Патла́шки, шок, ж. мн. Родъ растенія. Ой на горі, на горі зацвіли патлашки. Грин. III. 231.
