сяць по небі. Чуб. III. 45. Перейшло місяців два. МВ. (О. 1862. I. 99). 3) Проходить, пройти, оканчиваться, окончиться. Уже тоді перейшов пужарь. Новомоск. у. 4) Превосходить, превзойти. Він був скупий, а вона і його перейшла. Лохв. у. 5) Носиться, проноситься дольше чего. Наші лати переходять панські шати. Ном. № 1615. 5) О тѣстѣ: взойдя, перестоять лишнее. І піч погасла, і діжа перейшла. Кв. 6) — на кого, на що. Сдѣлаться чѣмъ. Він перейшов на купця. Уман. у. Перейшов на злидні. 7) Перейти́ тане́ць. Протанцовать. Він танець чи два перейде. Уман. у.
Перехо́дка, ки, ж. Мостикъ? Через синє море ой там кладка дубова, переходка ялова. Грин. III. 69.
Перехо́дом, нар. По пути, во время прохожденія. Колись переходом стояв у нашому селі москаль. О. 1862. I. 28.
Перехожа́ти, жа́ю, єш, гл. = Переходити. Той блукає за морями, світ перехожає. Шевч. 241.
Перехо́жий, а, е. Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого. МВ.
Перехопи́ти, ся. См. Перехоплювати, ся.
Перехо́плювати, люю, єш, сов. в. перехопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Перехватывать, перехватить. 2) Перебивать, перебить, прервать (рѣчь). Ходім уже, бабуню, годі вже! перехопила панночка. МВ. (О. 1862. III. 38). „Колись за велику увагу ставили моє товариство“. — Може колись, — перехопив січовик, — та не теперки. Стор. МПр. 10.
Перехо́плюватися, лююся, єшся, сов. в. перехопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Быстро переѣзжать, переѣхать, переправиться. Єсть через річку і кладочки; возом не переїдем, а конем добрий козах перехотіться. ЗОЮР. II. 206. Перехопившись через гору, здалека побачили ми Ненаситець. Стор. II. 121.
Перехорі́ти, рі́ю, єш, перехорува́ти, ру́ю, єш, гл. Переболѣть.
Перехоті́ти, хо́чу, чеш, гл. = Перехтіти.
Перехоті́тися, четься, гл. безл. = Перехтітися.
Перехо́чливий, а, е. Прихотливый, капризный. Багацтво — перехочлива річ: от наш батько був багатий, а ми бідні стали. Пятигор. окр.
Перехре́сний, а, е. Перекрестный. Приїздить на перехресну дорогу, аж там стовп стоїть. Грин. I. 188. Вийшли на степ і стали на перехреснім шляху. Грин. II. 126. Перехре́сне вікно́. Въ боковой сторонѣ крыши гуцульской хаты: маленькое окошечко въ формѣ креста, безъ стекла, для выхода дыма. Шух. I. 92.
Перехре́сниця, ці, ж. Часть самотоки. (См.). Шух. I. 150.
Пере́хрест, та, м. Выкрестъ.
Перехрести́ти, щу́, стиш, гл. 1) Перекрестить. 2) См. Перехрещувати.
Перехрести́тися, щу́ся, стишся, гл. 1) Перекреститься. Еней тоді як народився, разів із п'ять перехрестився. Котл. Ен.
Перехре́сток, тка, м. Перекрестокъ, распутье. Канев. у. Ростикає ваші голови по перехрестках. Стор. МПр. 137.
Перехре́стя, тя, с. 1) Два бревна, двѣ планки, доски, полосы накрестъ одна на другую положенныя — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. I. 116, 118. Мик. 480. Поперечная перекладина креста. Уман. у. 2) Перекрестокъ. Й теперечки ще по паланках на перехрестях кістки їх крутяться на палях. Стор. II. 18.
Перехре́щний, а, е. Поперечный. Лежала камінючка на тій перехрещній деревинці, що в хатніх дверіх. Новомоск. у.
Перехре́щувати, щую, єш, сов. в. перехрести́ти, щу́, стиш, гл. Выкрещивать, выкрестить. Жида перехрести та й голову одотни. Ном. № 905.
Перехре́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. перехрести́тися, щу́ся, стишся, гл. Выкрещиваться, выкреститься. Пішов (татарин) у самарський манастирь та й перехрестивсь у нашу віру. Стор. II. 61.
Пере́христа, ти, м. = Перехрест. Ном. № 926, 927.
Перехри́щувати(ся), щую(ся), єш(ся), сов. в. перехристи́ти(ся), щу(ся), стиш(ся), гл. = Перехрещувати(ся), перехрестити(ся). Як побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру. ЗОЮР. I. 114.
Перехоті́ти, хо́чу, чеш, гл. Перехотѣть.
Перехоті́тися, хо́четься, гл. безл. Перехотѣться.
Перецарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Перецвіта́ти, та́ю, єш, сов. в. перецвісти́, цвіту́, те́ш, гл. 1) Отцвѣтать, отцвѣсть. 2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.
Перецвірі́нькати, каю, єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
