хви да́ти. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Ном. № 4179. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Кв. См. Тимфа.
Пинчу́к, ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Пи́нявий, а, е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Пи́няво, нар. Медленно. Робота йде пиняво. Вх. Зн. 48.
Пиня́ти, ня́ю, єш, гл. Медлить, замедлять. Вх. Зн. 48.
Пи́па, пи, ж. Родъ дѣтской игры: одинъ изъ играющихъ накидываетъ на себя простыню и пугаетъ остальныхъ изъ темной комнаты.
Пипа́к, ка́, м. Мозоль. Вх. Зн. 48.
Пи́пка, ки, ж. 1) Сосокъ на груди. Константиногр. у. Вх. Пч. I. 15. 2) Сосокъ въ молочномъ рожкѣ. 3) Носокъ въ молочникѣ, чайникѣ.
Пи́поть, птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Чуб. I. 58. Грин. I. 254. Ум. Пи́птик.
Пи́птик, ка, м. 1) Ум. отъ пипоть. 2) = Пипка.
Пи́ра, ри, ж. = Пирга. Вх. Зн. 48.
Пи́рга, ги, ж. Собака-дворняшка. Шух. I. 107.
Пирга́ч, ча, м. = Кажан. Вх. Пч. II. 7.
Пи́риця, ці, ж. = Метелик. Вх. Лем. 448.
Пирі́г, рога́, м. Пирогъ. Чуб. VII. 445. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пиріг на талірці. Мет. 90. Ум. Пиріжо́к, пиріже́чок.
Пирі́й, рію́, м. Раст. = Перій.
Пиріюва́тий, а, е = Періюватий. Пиріювате поле.
Пирія́ка, ки, м. Ув. отъ пирій. Лебед. у.
Пирка́тий, а, е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Пирконо́сий, а, е. Курносый. Угор.
Пирний, пирнячий, а, е. Пряный. Вх. Лем. 448.
Пирожа́ччя, чя, с. соб. Большіе пироги. Константиногр. у.
Пирожи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. 1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться. Шух. I. 281. 2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися. Ном. № 1002.
Пи́рскати, каю, єш, гл. 1) Брызгать, разбрызгивать, разбрызгиваться. 2) Раскатываться. 3) Фыркать.
Пирскач, ча, м. Пт. = Омелюх. Вх. Пч. II. 15.
Пи́рснути, ну, неш, гл. 1) Брызнуть. Пирснула мені в вічі погожої води. Г. Барв. 398. 2) Выпрыснуть. Так і пирснуло з рук намисто 3) Фыркнуть.
Пирськи́й, а́, е́. Быстрый, ретивый. Виведіт мені коня пирського. Гол. II. 34.
Пирх! меж. для выраж. вылета. Я до куща — коли відтіля пи-и-р-рх! Грин. I. 224.
Пи́рхати, хаю, єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.
Пи́рхнути, ну, неш, гл. 1) Фыркнуть. 2) Порхнуть, слетѣть. Вх. Зн. 48.
Пирхону́ти, ну́, не́ш, гл. 1) = Пирхнути. 2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того. Павлогр. у.
Пирщ, ща, м. Прыщъ, нарывъ. Вх. Лем. 448. — моровий. Карбункулъ. Вх. Лем. 448.
Пиря́ти, ря́ю, єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула. Мнж. 131.
Писа́к, ка, м. 1) = Писака. Мудрий писак і пером так не може списати. КС. 1882. IX. 568. 2) Родъ рѣзца, долотца, стамески, употребляемый для вырѣзыванія орнаментовъ на деревѣ (на ступицахъ колесъ) или металлѣ (въ курительныхъ трубкахъ). Вас. 147, 149. 2) Родъ желѣзной печати съ орнаментомъ: раскаливъ её, бочаръ выжигаетъ орнаментъ на своихъ издѣліяхъ. Шух. I. 252.
Писа́ка, ки, м. Писецъ. Ум. Писа́чка.
Пи́саний, а, е. 1) Писанный. 2) = Мальований. 3) Изукрашенный рѣзьбой, орнаментами, узорами на деревѣ, металлѣ, кости и пр. Писані судини. Шух. I. 250, 251, 262. Писана мосяжна бляха. Шух. I. 122. Цівка того креса мосяжна писана. Шух. I. 230. Ложа (у рушниці) незвичайно гарно писані. Шух. I. 231. Писані скрині. Гол. I. 13. 4) Расшитый, украшенный вышивкой. Писані рукава. Шух. I. 159. 5) О ткани: украшенный цвѣтными полосами. Писана рядовина. Вас. 168. См. рядовина 1. 6) Пи́сана трава. Раст. Phalaris arundinacea L, ленточная трава. Вх. Зн. 48.
Пи́санка, ки, ж. 1) Пасхальное яйцо, расписанное разноцвѣтными узорами. Чуб. VII. 385. 2) Са́нки-писа́нки. Изукрашенныя сани. Ей через гору Галилейськую, там же
