Підволо́джувати, джую, єш, сов. в. підволо́дити, джу, диш, гл. Смачивать, смочить, увлажить. Шух. I. 253.
Підво́лок, лока, м. 1) Родъ рогатины, на которой перевозятъ плугъ. Чуб. VII. 399. 2) Жердь, которую подкладываютъ подъ возъ въ томъ случаѣ, если въ немъ сломается ось или колесо. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Підволокти́. См. Підволікати.
Пі́дворотень, тня, м. Сортъ горшка, вышиною отъ 5 до 7 вершковъ. Вас. 181.
Підворотни́й, но́го, м. Сортъ горшка, вышиною отъ 3½ до 5 вершковъ. Вас. 181.
Підворотня́, (ня́ти, с.?) = Підворотень. Вас. 181.
Підву́сний, а, е. — хло́пець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем. К. Бай. 98.
Підв'яза́ти, ся. См. Підв'язувати, ся.
Пі́дв'язка, ки, ж. Подвязка. Хоч голий, та в підв'язках. Ном. № 5071.
Підв'я́зувати, зую, єш, сов. в. підв'яза́ти, жу́, жеш, гл. Подвязывать, подвязать. Уже ж мені та докучим сю біду бідувати, ой підв'язавши та червоні сап'янці, до моря мандрувати. Чуб. V. 938. Який же мені до цієї спідниці попередник підв'язати? Черниг. у. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10322.
Підв'я́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. підв'яза́тися, жу́ся, жешся, гл. Подвязываться, подвязаться, опоясаться. Як писаря не любить, писарь буде паном, обується в личаки, підв'яжеться валом. Чуб. V. 1179.
Пі́дв'язь, зі, ж. У плотниковъ: мѣсто, гдѣ балка запускается въ столбъ, служащій ей поддержкой. Уман. и Гайсин. у.
Підга́йстер, тра, м. = Підгейстер.
Підганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. підігна́ти, піджену́, не́ш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Ном. № 10338. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов. Рудч. Ск. I. 126.
Підганя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. підігна́тися, піджену́ся, не́шся, гл. 1) Подгоняться, подогнаться, понукаться. 2) — вго́ру. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу. Левиц. I. 373.
Підга́рбати, баю, єш, гл. Подтаптывать, подтоптать, подбить подъ ноги. Дав Бог хлости, що всі кости поламав і роги і самого духа злого підгарбав під ноги. КС. 1882. IV. 170.
Підга́с, су, м. Соль, которую выбираютъ изъ солеваренной сковороды послѣ того, какъ уже погасятъ огонь. Вх. Зн. 49.
Підгати́ти. См. Підгачувати.
Підга́чувати, чую, єш, сов. в. підгати́ти, чу́, тиш, гл. Поправлять, поправить, починить запруду. Рівняли дороги, підгачували греблі. Стор. МПр. 72, 73.
Підге́йстер, тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки. Чуб. VII. 402.
Підге́йстра, ри, ж. = Підгейстер. Прилуц. у.
Підге́рсть, ти, ж. = Підгейстер. Рудч. Чп. 249.
Підге́рстя, тя, с. = Підгейстер. АД. II. 27.
Підги́бати, баю, єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Підгили́ти. См. Підгилювати.
Підгильни́й, но́го, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.
Підги́лювати, люю, єш, сов. в. підгили́ти, лю́, лиш, гл. Подбрасывать, подбросить мячъ для удара палкою (ги́лкою). КС. 1887. VI. 459.
Підгина́ти, на́ю, єш, сов. в. підігну́ти, ну́, неш, гл. Подгибать, подогнуть, подбирать, подобрать. Білий сніжок випадає, бурлак ноги підгинає. Чуб. V. 472. А я поли підгинаю сідати на лаві. Гол. IV. 450. 2) — хвіст. Трусить, робѣть.
Підгина́тися, на́юся, єшся, сов. в. підігну́тися, гну́ся, нешся, гл. Подгибаться, подогнуться. Ой пійду я у луг по калину… да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не підломить. МУЕ. III. 162.
Підгі́н, го́ну, м. На підгі́н пої́хати чумака́м. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ.
Підгі́р, го́ру, м. = Підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. I. 33.
Підгі́рля, ля, с. = Підгорля. Рудч. Чп. 250.
Підгі́рній, я, є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. К. Кр. 37. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя. Нп.
Підгі́рок, рка, м. Склонъ горы. Ой
