вилазила. А шо найшла? Херс. у. Слов. Д. Эварн. Нишпорив по підрях. См. Подря.
Підра́дити, джу, диш, гл. Побудить. Не знаю, що мене підрадило вкрасти. Новомоск. у. (Залюб.). См. Підражати.
Підрадли́вий, а, е. Обманчивый. Як п'єш та почуваєшся по сназі, то чоловікові горілка панує, а як же не почуваєшся по сназі, — ото вже підрадлива річ. Лубен. у.
Підража́ти, жа́ю, єш, гл. Подбивать совѣтами на что. Мнж. 189. См. Підрадити.
Підра́тува́ти, ту́ю, єш, гл. — кого́. Помочь кому въ бѣдѣ. З возом а ні руш виїхати, а ту нема нікого, щоби го підратував. Гн. II. 40.
Підреші́тка, тки, ж. 1) Родъ густого решета. Коли впасеш мені оцього бичка, то дам тобі підрешітку грошей. Грин. I. 44. 2) Зерно, падающее подъ решето при очисткѣ. Херс.
Підреші́ток, тка, м. = Підрешітка 1. Вас. 152.
I. Підрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підри́ти, ри́ю, єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187.
II. Підрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підірва́ти, рву́, рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Підрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. підірва́тися, рву́ся, рве́шся, гл. Подрываться, подорваться. Шо ти, дурний, тягаєшся з такою камінюкою? Ше підорвешся. Мнж. 10.
Підри́вка, ки, ж. Рыболовный снарядъ = Підклад 3. Вх. Пч. II. 23.
Підри́йка, ки, ж. Порода мелкихъ карповъ. Александров. у.
Підри́ти. См. I. Підривати.
Підрихто́вувати, вую, єш, сов. в. підрихтува́ти, ту́ю, єш, гл. Подчищать и подправлять, подправить ножемъ вырѣзанныя изъ мятой кожи полосы. Вас. 159.
Підриштува́ти, ту́ю, єш, гл. Поставить лѣса.
Підрі́внювати, нюю, єш, сов. в. підрівня́ти, ня́ю, єш, гл. Подравнивать, подравнять.
Підрі́зати. См. Підрізувати.
Підрі́зування, ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підрізувати.
Підрі́зувати, зую, єш, сов. в. підрі́зати, жу, жеш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать. Підрізав поли він чимало. Гліб. 2) Вырѣзывать, вырѣзать соты въ ульѣ. От раз підрізав він вулика. Мнж. 100. Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед. Г. Барв. 148.
Пі́дрізка, ки, ж. Мѣтка на ухѣ овцы: отрѣзано полъ уха. Мнж. 182.
Підрі́йка, ки, ж. = Підрийка.
Підроби́ти, ся. См. Підроблювати, ся.
Підро́блювати, люю, єш, сов. в. підроби́ти, блю́, биш, гл. 1) Поддѣлывать, поддѣлать. К. Кр. 22, 28. 2) Еще дѣлать, сдѣлать немного, додѣлать недостающее количество. Підроби вареників, а то не стане.
Підро́блюватися, лююся, єшся, сов. в. підроби́тися, блю́ся, бишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться. Де ж ваш первенець? спитав він, підроблюючись… під церковну мову. Левиц. I. 326.
Підроди́ти, джу́, диш, гл. Уродить, родить. Це літо ніщо не підродило.
Підроста́ти, та́ю, єш, сов. в. підрости́, сту́, сте́ш, гл. Подрастать, подрость. Стала дівчина підростати. Чуб. V. 482. Підростають сахарні буряки. Левиц. I. 24.
Пі́дросток, тка, м. Подростокъ, несовершеннолѣтній. Старшого в москалі взято, а цей ще підросток. Лебед. у.
Підростя́к, ка́, м. = Підсвинок. Вх. Лем. 449.
Підруба́ти, ба́ю, єш, гл. Подрубить. Зелений дубе, чи не жаль тобі буде, як підрубають білу березу люде? Чуб. V. 494.
Підруби́ти, блю́, биш, гл. Подрубить, сдѣлать рубецъ. Вона шила, не дошила, тілько підрубила. Чуб. III. 175.
Підру́нитися. См. Підрунюватися.
Підру́нюватися, нююся, єшся, сов. в. підру́нитися, нюся, нишся, гл. Подростать, подрости молодой шерсти подъ старою. Константиногр. у.
Підру́чний, а, е. 1) Подвластный, подчиненный. 2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Kolb. I. 65. КС. 1898. VII. 44. Борозного бий, а підручний і так почує. Фр. Пр. 109. 3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль. КС. 1887. VI. 468.
Підру́чник, ка, м. 1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи. К. ЧР. 314. 2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти. Черк. у.
Пі́дря, рі, ж. См. Підра.
Підря́сник, ка, м. Подрясникъ. К. Бай. 39.
Підса́джувати, джую, єш, сов. в. під-
