пливає сльозами. Кв. Горить Сміла, Смілянщина кров'ю підпливає. Шевч. 167. 3) Приближаться, приблизиться. Під старість підпливали, да не було у їх цілий вік дітей. Рудч. Ск.
Підплигну́ти. См. Підплигувати.
Підпли́гувати, гую, єш, сов. в. підплигну́ти, гну́, не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.
Підплисти́, пливу́, ве́ш, гл. = Підпливти.
Підпли́тник, ка, м. Пт. = Берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Підповза́ти, за́ю, єш, сов. в. підповзти́, зу́, зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Підпо́внити. См. Підповняти.
Підпо́вня, ні, ж. Фаза луны: 2-я четверть. Святили воду на підповні. Черк. у.
Підповня́ти, ня́ю, єш, сов. в. підпо́внити, ню, ниш, гл. Доливать, долить, чтобы полно было. Трохи й осталось у мене в чарці, а Демко зараз підповня. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Підпої́ти. См. Підпоювати.
Підпоку́тній, я, є. Находящійся подъ по́кутям. Мнж. 151.
Підполко́вник, ка, м. Подполковникъ. Рудч. Ск. II. 81.
Підполуденча́, ча́ти, с. Ѣда между обѣдом и полдникомъ. Вх. Лем. 449.
Підпомага́ти, га́ю, єш, сов. в. підпомогти́, жу́, жеш, гл. Помогать, помочь. Підпомагає спасенному задумові. К. ЦН. 312.
Підпома́гач, ча, м. Помощникъ. Борз. у. К. Кр. 25.
Підпомо́га, ги, ж. Помощь; подспорье, поддержка. К. Кр. 35. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу. Котл. Ен. IV. 69.
Підпомо́гач, ча, м. = Підпомагач. К. ЦН. 179.
Підпомогти́. См. Підпомагати.
Підпомо́ження, ня, с. Подспорье.
Підпомо́шник, ка, м. 1) Помощникъ. К. КР. 21. 2) Крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ. Инші зостались козацькими підпомошниками, що двадцять, тридцять чоловік одного козака споряжають. К. ЧР. 198.
Підпомо́щний, а, е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк. Котл. Ен. V. 50.
Підпо́на, ни, ж. Послѣ половодья на землѣ луга остается водяное растеніе куширъ; застрявши въ травѣ, сливается съ ней ковромъ, мѣшая косить, — это и есть підпона. Мнж. 189.
Підпо́ра, ри, ж. 1) Подпорка. О. 1862. IV. 13. Запрягайте воли, їдьте по підпори — скиртоньки підпірати. Лукаш. 149. Підпо́ро жидівська! — брань для женщины. Шух. I. 35. 2) Опора, поддержка. Мала трох синів…, мала на старість потіху і підпору. Гн. I. 188.
Підпороши́ти, шу́, ши́ш, гл. Присыпать снѣгомъ. Підпорошило трохи дорогу.
Підпо́ювати, по́юю, єш, сов. в. підпої́ти, пою́, їш, гл. Подпаивать, подпоить. К. Кр. 39. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Підпоя́сниця, ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Підпра́вити. См. Підправляти.
Підправля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підпра́вити, влю, виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять. Харьк. г.
Підпряга́ти, га́ю, єш, сов. в. підпрягти́, жу́, же́ш, гл. Припрягать, припрячь. Рудч. Ск. I. 180. Коня третього підпрягти випросив. Г. Барв. 105. У мене кобила, та ти свою підпряжи, та й поїдьмо до торгу. Черниг. г.
Підпряда́ти, да́ю, єш, сов. в. підпря́сти, пряду́, де́ш, гл. Прясть, припрясть. Кажуть мені кужіль прасти, кажуть підпрада́ти. Грин. III. 416.
Підпря́жка, ки, ж. Припряжка.
Підпря́сти. См. Підпрядати.
Підпуска́ти, ка́ю, єш, сов. в. підпусти́ти, пущу́, стиш, гл. 1) Подпускать, подпустить. 2) — бі́сики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли. Стор. М. Пр. 69. 3) — москаля́. Врать, соврать.
Підпуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. підпу́х(ну)ти, ну, неш, гл. Припухать, припухнуть.
Підпуша́ти, ша́ю, єш, сов. в. підпуши́ти, шу́, шиш, гл. — зе́млю. Разрыхлять, разрыхлить землю.
Підп'я́ний, а, е. Подъ хмѣлькомъ, выпивши. О. 1862. VIII. 2.
Пі́дра, ри, пі́дря, рі, ж. 1) (Підра). Чердакъ для храненія сѣна, сѣновалъ. Вх. Зн. 51. 2) мн. Закоулки, сокровенныя мѣста. О, уже, пішла скрізь по підрах! Усе
