то сховай. Драг. 21. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына. Сумск. у.
Покраси́ти, шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.
Покра́сти, кра́ду, деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124.
Покра́стися, кра́дуся, дешся, гл. Покрасться, пойти украдкой. Озираючись на всі боки, покрався у сіни. Мир. Пов. II. 55.
Покрасува́ти, су́ю, єш, гл. = Покрасуватися.
Покрасува́тися, су́юся, єшся, гл. Покрасоваться. Вернися, дочко, вернись, поміркуймося, хоч рочок, хоч два у мене покрасуєшся. Чуб. V. 494.
Покра́щати, щаю, єш, гл. 1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала. Левиц. Пов. 64. 2) Сдѣлаться лучше.
Покра́яти, кра́ю, єш, гл. Порѣзать на куски. Та покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку. Ном. № 939, стр. 283.
Покре́вний, а, е. Родной. Господоньку, пом'яни душі померших родителів покревних. ЕЗ. V. 109.
Покре́вність, ности, ж. Родство.
Покре́йта, ти, покре́йтка, ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу. Желех. Гол. Од. 75, 77, 79.
Покректа́ти, кчу́, чеш, гл. Покряхтѣть. Випив, покректав, утерся. Ном. № 2981.
Покрепи́ти, ся, гл. = Покріпити, ся.
Покре́плювати, люю, єш, гл. = Покріпляти. Дух козацький покреплює самими горілками. К. ЦН. 299.
Покреса́ти, шу́, шеш, гл. Высѣкать огонь нѣкоторое время.
Покри́ва, ви, ж. Покрышка. Але то ж вітер був сеї ночі великий, геть покриви поскидав з вуллів. Липовец. у. Ум. Покри́вка, покри́вочка.
Покрива́йлечко, покрива́лечко, ка, с. Ум. отъ покривало.
Покрива́йло, покри́вало, ла, с. Покрывало. Бере покривало (намітку), розгортує і накидає на молоду зовсім. Грин. III. 448. Кошулі тоненькі, покривала біленькі вони б виношали. Нп. Покривало на мертву купила. Кролев. у. Окрило їх покривало густеє. К. Іов. 36. Ум. Покрива́йлечко, покривалечко. Мет. 207.
Покрива́йниця, ці, ж. = Покривальниця. Покривайниця плаче, покриватись не хоче. Чуб. IV. 367.
Покри́вало. См. Покривайло.
Покрива́льниця, ці, ж. = Покриванка. Покривальниця плаче, — чого ж вона хоче? Чіпчика і кибалочки для своєї головочки. Рк. Макс.
Покри́ванка, ки, ж. Новобрачная въ обрядѣ покрыванія головы.
Покрива́ння, ня, с. 1) Названіе дѣйствія отъ глагола покривати. 2) Покрывало. Ум. Покрива́ннячко. Та вийму (з скрині) завиваннячко, своє вішнеє покриваннячко. Мил. 119.
Покрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. покри́ти, кри́ю, єш, гл. 1) Покрывать, покрыть. Мені хустиноньку в руках не носити, — за-для слави козацької сідельце покрити. Чуб. V. 289. Прийшла Покрова, — покриє не листом, то снігом. Покрова всю землю листом покрива. Ном. № 494. Хвиля роздалася, закипіла, застогнала і обох покрила. Шевч. 23. 2) Закрывать, закрыть. Довго стояв Кобза на могилі, провожаючи очима Марка; вже і гора його покрила. Стор. МПр. 50. 3) — молоду́. Въ свадебномъ обрядѣ: надѣвать на голову новобрачной уборъ замужней женщины, — это происходитъ въ воскресенье; въ понедѣльникъ иногда еще покрываетъ новобрачную въ церкви священникъ. КС. 1896. XI. 270. Чуб. IV. 364. Грин. III. 489, 548. См. Скривати. Поэтому покрива́ти ко́су значитъ выходить замужъ: Я ж не буду, козаченьку, коси покривать. Грин. III. 217. Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку, — проситъ дѣвушка, желающая выйти замужъ. Г. Барв. 373. Покрива́ють, скрива́ють также дѣвушку, лишившуюся невинности. КС. 1882. II. 427. 4) Покрывать, покрыть какое-либо дѣло, не желая обнаруживать. — Гей козачко, козачко! Десь твій козак нерано з походу прибував, що попід очима добрі гостинці подавав. То козачка добре дбала, по свойому козака покривала… — „Я пішла по дрова, та не втрапила по дрова, а втрапила по лучину, — попідбивала собі очі на ключину. ЗОЮР. I. 219. Єсть у мене стара мати, — буде славу покривати. Грин. III. 277. Покинутая дѣвушка проситъ: Прийди, прийди, мій миленький, покрий мою славу. Чуб. V. 814. Въ слѣдующемъ похоронномъ причитаньѣ покрива́ти значитъ почти заступаться: Моя матінко, моя й голубонько!… Хто мене буде покривать, хто мене буде заступать? Мил. 196.
